Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

крадки

Крадки нар. = крадькома. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 297.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРАДКИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРАДКИ"
Буц! I меж., выражающее столкновеніе лбами. Баран-баран буц! Шейк.
Зрубань, -ні, ж. Рубка лѣса. Вх. Уг. 242.
Косовище, -ща, с. = кісся. Похилились на кий або на косовище. К. ЧР. 260.
Кружка, -ки, ж. Часть гончарнаго круга. Cм. круг ii. Вас. 179.
Ло́панка, -ки, ж. ? Щоб ти лопанки нагнав. Ном. стр. 286. № 3779.
Лу́щик, -ка, м. 1) = лусканець. Глянь, які оріхи — сами лущики. Cм. лущак. 2) Ленъ-текучка, головки котораго, созрѣвъ, сами лопаются, роняя сѣмя. Черниг. у.
Пересідлати Cм. пересідлувати.
Пропасна, -но́ї, ж. Бездна, пропасть. Которії праведнії душі, — становіться одесну! Которії грішні, недостойні — западіте в пропасну. Грин. III. 149.
Степина, -ни, ж. Степное сѣно. Міусск. окр.
Чезнути, -ну, -неш, гл. Исчезать. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КРАДКИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.