Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

крамина

Крамина, -ни, ж. Лавочная, покупная матерія. Ісповили та мале дитя в тонку крамину. Мил. 120.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 299.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРАМИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРАМИНА"
Бздила, -ли, ж. Жукъ вонючка, Blaps. Мнж. 176.
Більчок, -чка, м. = білток. Вх. Уг. 227.
Жаберина, -ни, ж. 1) Лягушечья икра. Угор. 2) = жабуріння 1. Вх. Лем. 413.
Заборо́шнюватися, -нююся, -єшся, сов. в. заборошни́тися, -ню́ся, -ни́шся, гл. Запачкиваться, запачкаться мукою. Борз. у.
Зачіпе́нька, -ки, ж. Предлогъ. Зачіпенька у мене на тім кутку. Черк. у.
Корчій, -чія, м. Судороги.
Передсуд, -ду, м. Предразсудокъ. К. Кр. 40. Над літературою царював той же передсуд, що й над самим побутом. К. ХП. 114, 115.
Потокмитися, -млю́ся, -мишся, гл. Условиться, договориться. Вх. Зн. 70.
Привалок, -лку, м. Неподвижная скамья, придѣлываемая къ лежанкѣ. МУЕ. I. 89. (Черниг.).
Розгромляти, -ля́ю, -єш, сов. в. розгроми́ти, -млю́, -миш, гл. Громить, разгромить. (Запорожці) громом розгромляли орду, татар, вражих турків. Млак. 121. Ой як догонив (турків), та й їх розгромив. Чуб. III. 431.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КРАМИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.