Брочник, -ка, м. Раст. Gallium mollugo.
Возирка, -ки, ж. = возівня.
Гойданка, -ки, ж.
1) Качаніе.
2) = гойдалка.
3) Родъ лемішки изъ кукурузной муки.
Зупин, -ну, м. Удержъ. Гуля собі, — нема йому на світі зупину. Зупину не було її ході крівавій.
Каламарь, -ря, ж.
1) Чернильница. Піп жне з олтаря, а писарь з каламаря.
2) Пузырекъ.
3) Сосудъ, въ которомъ гуцульскіе плотники держать разведенную въ водѣ сажу. Ум. каламарчик.
Обходисвітка, -ки, ж. Обходящая мiръ — въ загадкѣ такъ называется вода. Біжить обходисвітка, з шумом круте кормилюда руки (млин.)
Собача, -чати, с. Щенокъ. Убийте пса, а собачат своєю заріжу. Ум. собачатко, собачатонько, собачаточко.
Удонька, удочка, -ки, ж. Ум. отъ удка.
Укравка, -ки, ж. Кусокъ остающейся отъ кроя матеріи. Шиють, вишивають дорогі сукні; укравочки на подарочки, обрізочки на цвіточки. Ум. укравочка.
Хабуз, -зу, м.
1) Грубыя сорныя травы.
2) = хабаз.
