Беґарник, -ка, беґарош, -ша, м. Бродяга.
Гугня́вий 2, -а, -е. Гнусливый, говорящій въ нось.
Звір Ii, -ра, -ру, м. 1) Звѣрь. З теї тучи в темний ліс, — нехай мене звір іззість. 2) Волкъ. Ум. зві́рик, звіро́к. Звірок утішний білка. Ув. звірю́ка, звіря́ка.
Здихави́читися, -чуся, -чишся, гл. Получить удушье. Здихавичилась коняка.
Кець-кець! меж. Зовъ свиней.
Насторч, нар. 1) Вертикально. 2) — казати. Противорѣчить, спорить. Така добра вдалася, що ніколи й слова насторч не, скаже.
Обрус, -са, м. Скатерть. Льоннії обруси на столі. Нехай застилає тісовії столи, нехай застилає кружчатії обруси.
Ослобонитися, -нюся, -нишся, гл. Освободиться.
Поганіти, -ні́ю, -єш, гл.
1) Дѣлаться хуже.
2) Дурнѣть.
Розносити 2, -шу́, -сиш, гл. 1) = рознести 3. Затим ходим у портухи, що розносили вовну мухи. 2) безл. розносило кого́. Началъ часто появляться кто, но кстати явился кто. Як був квас, то не було вас; а як настало квасило, то й вас розносило. Тілько що хотіла випитувати, аж тут Олену розносило з своїм боярином: давай ізнов жаловаться.
