Безвладний, -а, -е. Безсильный, слабый, немощный.
Закоти́ти, -ся. Cм. зако́чувати, -ся.
Зані́вечити, -чу, -чиш, гл. Испортить, погубить. Я сам занівечив свій вік.
Запіра́ти, -ра́ю, -єш, сов. в. запе́рти, -пру́, -ре́ш, гл. 1) Запирать, запереть. Скриплять ворітонька — не можу заперти. людям губа не заперта — равнозн. русскому: На чужой ротокъ не накинешь платокъ. 2) Всаживать, всадить (такъ, что трудно вынуть); затаскивать, затащить куда. Запер таки затичку в пляшку. Як поперли сани, то й не. знаю, куди б заперли, як би люде не зупинили.
Коровиця, -ці, ж.
1) Корова. Пасла ж бо я коровиці, пригнала додому.
2) Насѣк. Oryctes nasicornis.
8) — рогата. Насѣк. Hammaticherus cerdo.
Обичайка, -ки, ж. 1) Ободъ, на который натягивается сито, рѣшето, бубенъ и пр. 2) Деревянный или лубяной ящикъ, покрывающій въ мельницѣ или ручной мельницѣ верхній жерновъ и удерживающій муку.
Позневолювати, -люю, -єш, гл. То-же, что и зневолити, но многихъ.
Потягти, -гну, -неш, гл. 1) Потянуть. Потягни за кінець, то воно й роз'яжеться. Потягни ломаку до себе. 2) Потащить, повезти. Тут, брате, коні не потягнуть. 3) Потащиться, пойти. Де ж Ярема? Взявши торбу, потяг у Вільшану. Потяг за ворота. 4) — за ким. Взять чью сторону. За нас руку потяг. 5) Cм. потягати 2, 3.
Цмоковина, -ни, ж. Мокрое, тонкое мѣсто. Це мокре? я не таку цмоковину орав.
Щеп и щепа, -пи, ж. Прививка, черенокъ, привитый къ другому дереву. Яка щеп, така яблуня. А снилось в-осени мені, тоді, як щепи ми щепили. Ум. щепочка.
