Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

красило

Красило, -ла, с. Красная краска. Та й купили білила, ще й чорного чорнила, червоного красила: дідам бороди білити, хлопцям пояси красити, дівчатам запаски чорнити. Грин. III. 95. Ив. 81.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 300.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРАСИЛО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРАСИЛО"
Паузник, -ка, м. Веревка для привязыванія пауза. Вх. Лем. 447.
Розорати Cм. розорювати.
Рукодаїни, -їн, ж. мн. = заручини. Чуб. IV. 65.
Спанілий, -а, -е. Превратившійся въ барина. Не спанілі, не схлопілі діти України. К. Досв. 2
Тернути, -ну́, -не́ш, гл. Одн. в. отъ терти. Тернуть.
Трахтирників, -кова, -ве Принадлежащій трактирщику.
Уберечи, -режу, -жеш, гл. = уберегти. Желех.
Упростяж нар. Цугомъ. О. 1861. IV. 157.
Чотиріста числ. Четыреста. Янчар чотиріста. Макс.
Штовхати, -хаю, -єш, гл. Толкать. Діти малиї, вдови стариї стременем у груди штовхав. Макс.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КРАСИЛО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.