Близити, -жу, -виш, гл. Приближать. Все, здається, близило мене до щастя.
Вт... Cм. ут....
Глуха, -хи, ж. = глуханя.
Засипати II, -па́ю, -єш, сов. в. засипати, -плю, -плеш, гл. 1) Засыпать, засыпать. Засипав їй очі борошном. Його житло засипле з неба сірка. Поховали. Засипали домовину. 2) Всыпать, всыпать. Засипав у ступу проса і заставив товкти москаля. Чиє, пане, засипано, того й мелеться. 3) Только сов. в. Быстро заговорить. Засипав, як горохом в бочку.
Каламутити, -мучу, -тиш, гл.
1) Мутить, возмущать. А що се ти, собачий сину, тут каламутиш берег мій?
2) Смутить, смутьянить, возмущать людей.
На́коржень, -жня, м. = накожень.
Облогувати, -гую, -єш, гл. О полѣ: лежать невоздѣланнымъ. Трете літо вже оці дві десятині облогують.
Окрадати, -да́ю, -єш, гл. = обкрадати.
Переварюватися, -рююся, -єшся, сов. в. переваритися, -рю́ся, -ришся, гл. Перевариваться, перевариться.
Потрощити, -щу́, -щи́ш, гл.
1) Раздавить, разбить, изломать, раздробить. Потрощили їм ноги на гамуз.
2) Съѣсть (во множествѣ, — о не жидкой пищѣ).
