Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

красило

Красило, -ла, с. Красная краска. Та й купили білила, ще й чорного чорнила, червоного красила: дідам бороди білити, хлопцям пояси красити, дівчатам запаски чорнити. Грин. III. 95. Ив. 81.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 300.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРАСИЛО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРАСИЛО"
Англі́йський, -а, -е. = Ангеля́нський. Желех.
Змусити Cм. змушати.
Мо́ня, -ні, ж. Дѣтск. Молоко. О. 1861. VIII. 8. Ум. мо́нечка, мо́нька.
Росповзатися, -ваюся, -єшся, сов. в. росповзти́ся, -зуся, -зешся, гл. Расползаться, расползтись.
Спускалка, -ки, ж. Горка, съ которой катаются на салазкахъ и др. снарядахъ. КС. 1887. VI. 482.
Тихомирство, -ва, с. Миръ, тишина, спокойствіе. Борз. у.
Чхун, -на, м. Много чихающій.
Шаламатня, -ні, ж. Шумъ, суета. Мнж. 194.
Швидкати, -каю, -єш, гл. Спѣшить. Чуб. VII. 576.
Шелепотіти, -чу́, -ти́ш, гл. Шелестѣть.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КРАСИЛО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.