Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

красило

Красило, -ла, с. Красная краска. Та й купили білила, ще й чорного чорнила, червоного красила: дідам бороди білити, хлопцям пояси красити, дівчатам запаски чорнити. Грин. III. 95. Ив. 81.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 300.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРАСИЛО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРАСИЛО"
Безбоязний, -а, -е. Безстрашный, отважный, безбоязненный.
Білок, -лка, м. 1) Бѣлокъ глазной. Чого ти білки витріщив? Ном. № 6600. 2) Бѣлокъ яичный. Шейк. Ум. білочок.
Вутлий, -а, -е. Слабосильный, слабый. Ця пшениця вутла, — зараз висиплеться. Харьк. у. Гречка вутла — боїться морозу. Лебед. у., Ум. вутленьний. Така ще вона вутленька. МВ. (О. 1862. І. 85). Cм. утлий.
Менджигува́ти, -гую, -єш, гл. = манджувати. Козел. у.
Навздогі́нці нар. = навздогін. Навздогінці не націлуваться. Ном. № 5265.
Недолуга, -ги, об. Слабосильный, немощный человѣкъ. Екатер. у.
Роскрівавити Cм. роскрівавляти.
Саморослий, -а, -е. О землѣ: грунтъ, нетронутая почва. Тут нема вже чого далі й копати: пішла саморосла земля. Брацл. у.
Сказівка, -ки, ж. Часть ткацкаго станка. Cм. блят. МУЕ. III. 18.
Сувертень, -тня, м. Свертокъ. Канев. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КРАСИЛО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.