Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

крайчик

Крайчик, -ка, м. Кончикъ. Бачив крайчик повняка місяця. МВ. ІІІ. 58.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 298.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРАЙЧИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРАЙЧИК"
Бирувати, -ру́ю, -єш, гл. Мочь, быть въ силѣ. Угор.
Дури́люд, -да, дури́людок, -дка, м. 1) = дурисвіт 1. 2) пт. Красношейка. Вх. Пч. II. 12.
Кім'Ях, -ха, м. Комокъ слипшихся ягодъ, гроздь. Вишні так і висять кім'яхами. Харьк. у.
Пам'ятущий, -а, -е. = пам'яткий. Дай, Боже, щоб дитина була бачуща, видюща і пам'ятуща. Мил. 27.
Попропиватися, -ва́ємося, -єтеся, гл. Пропиться (о многихъ). Попропивались ми до голого тіла. K. ЦН. 227.
Присвоїтися, свою́ся, -їшся, гл. Сродниться. Із чужим, як проживеш днів з двадцять, та й то присвоїшся, а то ж таки брат рідний. Волч. у.
Тіленький, -а, -е. Вотъ такой маленькій. Шейк.
Упімнення, -ня, с. Напоминаніе. Желех.
Чуприндирь, -ря, м. Носящій хохолъ, длинные волосы. К. ЧР. 87. Молодці низовці чуприндирі. К. МБ. 275. Троянці наші чуприндирі на землю скіць, — як там були. Котл. Ен. IV. 19.
Шипи, -пів, м. Три снопа, поставленные вертикально. Ідіть, становте гречку у шипи. Сумск. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КРАЙЧИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.