Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

крайчик

Крайчик, -ка, м. Кончикъ. Бачив крайчик повняка місяця. МВ. ІІІ. 58.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 298.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРАЙЧИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРАЙЧИК"
Дізнавати, -наю, -єш, сов. в. дізна́ти, -на́ю, -єш, гл. 1) Узнавать, разузнавать, провѣдывать. Коби моя матінка не дізнала: бо як моя матінка дізнає, то зараз мене за нелюба віддає. Чуб. V. 391. 2) Узнавать, извѣдывать, испытывать. Єв. Мр. V. 25. Дізнає злющий злої муки. К. Псал. 8. Cм. Дознавати.
Дру́жбити, -блю, -биш, гл. Быть дружбою, шаферомъ на свадьбѣ. Вх. Лем. 411. Було б тобі не дружбити, було б тобі свині пасти. Насмѣшл. свад. пѣсня. Рк. Макс.
Закрівави́тися, -влю́ся, -ви́шся, гл. Окровавиться. Конст. у.
Ме́дяни́й, -а, -е. Медовый. В нас ріки медянії, в нас верби грушки родять. Чуб. V. 335.
Мосці́вий, -а, -е. = мостивий. Не лучче б нам з ляхами, мосцівими панами, мирно пробувати. Н. п.
Одая, ода́ї, ж. Загонъ для рогатаго скота внѣ села. Литин. у.
Односердя, -дя, с. Единодушіе, согласіе.
Повозне, -ного, с. Пошлина съ воза.
Прибочок, -чка, м. Чуланъ, пристройка возлѣ дома.
Торгання, -ня, с. Дерганіе. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КРАЙЧИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.