Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кравченко

Кравченко, -ка, м. Сынъ портного.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 297.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРАВЧЕНКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРАВЧЕНКО"
Биньо II, -ня, м. Плакса. Желех.
Відвітити Cм. відвічати.
Зги́нці нар. Согнувшись. Злодій згинці перебіг попід тином.
Куличок, -чка, м. Ум. отъ кули́к.
Латва, -ви, ж. = лата. ЧГВ. 1853. 61.
Одуван, -на, м. Названіе горшка въ загадкѣ. Як жив одуван, всіх людей годував, а як пропав одуван, — ніхто й кісток не сховав. ХС. III. 62.  
Площик, -ка, м. 1) Металлическій наконечникъ стрѣлъ. Находили ще площики од стріл. О. 1862. V. 97. 2) Плоско разложенный снопъ для крышъ. Вх. Зн. 50.
Рудий, -а, -е. Рыжій. Ой ти рудий та поганий, поганого роду. Чуб. III. 172. Рудий, як собака. Ном. № 8524. Голий, як руда миш. Ном. № 1519. Чому в ставу вода руда? Мабуть хвиля збила. Мет. 113. Руда глина. Ном. № 3773., Ум. руденький, руде́сенький.
Тіпачка, -ки, ж. Трепка. Дамо тобі доброї тіпачки. Полт. у.
Чогось 1) Род пад. отъ щось. Дітвора змагається: чогось не поділили. МВ. І. 23. 2) Какъ нар. Отчего-то, почему-то. Ти ізнов чогось сумуєш, Наталко? Котл. Н. П. 361. Чогось обойко невеселі. МВ. ІІ. 23.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КРАВЧЕНКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.