Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кравченко

Кравченко, -ка, м. Сынъ портного.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 297.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРАВЧЕНКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРАВЧЕНКО"
Куштра, -ри, ж. Всклокоченная голова. Уп'явся руками в свою нечесану куштру. Посипалось волосся. Мир. ХРВ. 234.
Наряжа́тися, -жа́юся, -єшся, гл. = наряджатися.
Насмажити Cм. насмажувати.
Паскуд, -ди, ж. = паскуда. Вх. Лем. 447.
Позалютовувати, -вую, -єш, гл. Запаять (во множествѣ).
Попересіювати, -сіюю, -єш, гл. Пересѣять (во множествѣ).
Родичів, -чева, -ве Принадлежащій родственнику. Як зацвіте увесь цвіт, як заплаче увесь рід, що родичева голова, в чужім краю полягла. Чуб. V. 1035.
Розгадка, -ки, ж. Разгадка, рѣшеніе загадки. Така ваша загадка, що нема й розгадки. Ном. № 13055. Ум. розгадочка.
Сотницький, -а, -е. Сотничій.
Чортиха, -хи, ж. = чортиця. Покликала чортиха бабу до дитини. Чуб. II. 361.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КРАВЧЕНКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.