Від'Їздити 1, -джу, -диш, гл. Отьѣздить, кончить, перестать ѣздить. Од'їздила вже своє.
Гонча́рь и ганча́рь, -ря́, м. 1) Горшечникъ; выдѣлывающій, продающій глиняную посуду. — бі́лий. Выдѣлывающій гончарныя издѣлія изъ глазури. 2) Гончарь. Раст. Lycopodium clavatum. Ум. Гонча́рик.
Дере́зка, -ки, ж. Ум. отъ дереза.
Дорі́жка, -ки, ж. 1) Ум. отъ доро́га. 2) Родъ узорной рѣзьбы, которой украшается ярмо. Чумак у дорозі, гуляючи, вирізує (на ярмі) складаним ножем то доріжки, то кривульки, то зубчики. Также у гончаровъ — узоръ при раскраскѣ мисокъ: трехцвѣтная полоска.
Кримець, -мця, м. Житель Крыма.
Ли́марка, -ки, ж. Жена шорника.
Острововна, -ної, ж. Свинья.
Повересло, -ла, с. = перевесло.
Стоновник, -ка, м. Раст. Pyrola minor L.
Чемність, -ности, ж. Вѣжливость, учтивость.