красний
Красний, -а, -е. Прекрасный, красивый, хорошій. Не родися красна, та родися щасна. За тиждень прийшла в Київ. Красний, Боже який! Ой я знаю, ой я знаю, чого мила красна: перед нею й поза нею впала зоря ясна. Ти, козаче молоденький, слова твоі красні. Хто б мав таке слово пишне да красне, щоб так як на картині змалював той манастирь. Красний сей світ! красна дівка. а) Созвѣздіе Дѣвы. б) Радуга. Ум. красненький, красне́сенький.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 300.
Том 2, ст. 300.