Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

красний

Красний, -а, -е. Прекрасный, красивый, хорошій. Не родися красна, та родися щасна. Ном. № 1674. За тиждень прийшла в Київ. Красний, Боже який! МВ. І. 23. Ой я знаю, ой я знаю, чого мила красна: перед нею й поза нею впала зоря ясна. Н. п. Ти, козаче молоденький, слова твоі красні. Мет. 107. Хто б мав таке слово пишне да красне, щоб так як на картині змалював той манастирь. К. ЧР. 99. Красний сей світ! Федьк. красна дівка. а) Созвѣздіе Дѣвы. б) Радуга. Чуб. VII. 575., Ум. красненький, красне́сенький.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 300.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРАСНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРАСНИЙ"
Буслиний, буслячий, -а, -е. Относящійся къ аисту.
Верескотня, -ні, верескотнява, -ви, ж. = вереск.
Вишити, -ся. Cм. вишивати, -ся.
Крявчати, -вчу, -чиш, гл. Каркать (о воронѣ); кричать (о Nucifraga caryocatactes). Вх. Уг. 248. Cм. кравчати.
Ласач, -ча́, м. Лакомка. Встрѣчается лишь въ разсказѣ М. Вовчка «Ведмідь», гдѣ такъ названъ медвѣдь, лакомящійся медомъ. А страшний ласач патлатий учища та й учища мед. МВ. ІІІ. 141.
Ма́ченько, -ка, с. ласк. отъ мак.
Наклинцюва́ти, -цю́ю, -єш, гл. Набить колышками (стѣну).
Пробишака, -ки, м. Буянъ, сорванецъ. Та коли б же люде путні, а то пробишаки, як і сам. Кв.
Утина, -ни, ж. = утка. Ой, десь моя дитина, як на морі утина. Чуб. V. 461.
Чупрій, -рія, м. = чубрій 2. КС. 1898. VII. 47.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КРАСНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.