Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

крагулець

Крагулець, -льця, м. 1) Ястребъ, Nisus communis. Вх. Уг. 324. 2) Родъ звонка или бубенчика на шеѣ овцы или козы. Вх. Уг. 247.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 297.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРАГУЛЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРАГУЛЕЦЬ"
Бабодур, -ра, м. Волокита, ловеласъ. Левч. 14. Cм. бабій 1.
Незичливий, -а, -е. Недоброжелательный. Співають наші селяне про таємничу, часом незичливу долю. Г. Барв. 377.
Онагр, -ра, м. Онагръ, дикій оселъ.
Позакаджати, -джа́ю, -єш, гл. Покадить. Світлоньки повимітай і в покоях позакаджай. АД. 1. 297.
Поребрина, -ни, ж. Реберная часть. Чуб. VII. 443. Маркев. 158.
Роспутний, -а, -е. = роспустний. Роспутне життя в молодості приносить хоробу на старії кості. Ном. № 8786.
Сивизна, -ни, ж. Сѣдина. Сивизна на висках. Ном. № 8709.
Спитуватися, -туюся, -єшся, гл. = спитувати. Опитувавсь він жінку вмовляти, та не така то вона. МВ. (О. 1862. III. 60).
Травиця, -ці, трави́ченька, трави́чка, -ки, ж. Ум. отъ трава.
Ухекати, -каю, -єш, гл. 1) Утомить, уморить. Так ухекає того (товариша-молотника), що мусить і шапку геть. Сим. 198. 2) Сожрать. Собаки ухекали кляті. Екатер. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КРАГУЛЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.