Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

крагулець

Крагулець, -льця, м. 1) Ястребъ, Nisus communis. Вх. Уг. 324. 2) Родъ звонка или бубенчика на шеѣ овцы или козы. Вх. Уг. 247.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 297.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРАГУЛЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРАГУЛЕЦЬ"
Власть, -ти, ж. Власть. Божа власть, — що схоче, те й дасть. Ном. № 2431. Ой живу я, живу під Божою властю. Мет. 65.
Грудне́вий, -а, -е. Ноябрьскій.
Гуме́нце, -ця, с. 1) Ум. отъ гумно. Чуб. III. 251. 2) Тонзура у католическаго духовенства. 3) — попо́ве. Раст. Taraxacum officinale Wigger. ЗЮЗО. І. 138.
Ману́рія, -рії, ж. Пожитки? Ну, оце вже всю манурію свою поскладала, то можна й їхати. Хорольск. у. Слов. Д. Эварн.
Нагари́катися, -каюся, -єшся, гл. Наворчаться.
Непомилешний, непомильний, -а, -е. Безошибочный.
Розлобурюватися, -рююся, -єшся, гл. Разлѣниться, привыкнуть къ праздной жизни.
Росписка, -ки, ж. Расписка. Ходім у хату роспуску писати. Чуб. І. 185. Я не повірю на слові: хай дасть мені росписку, своєю кров'ю написану. Чуб. ІІ. 18. Ум. ро́списочка. Грин. І. 8.
Тетін, -на, -не. Тетинъ. Вх. Лем. 473.
Тямкий, -а, -е. 1) Сообразительный, смѣтливый. 2) Памятливый.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КРАГУЛЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.