Відданиця, -ці, ж. Невѣста.
Відралитися, -люся, -лишся, гл. Окончить ралити.
Ворін, -рона, м. Воронъ. Ум. ворінець. Ой по дівчині отець-мати плаче, а по козаку чорний ворінець кряче.
Жи́рно нар. Жирно. Сі в сірці і в смолі кипіли за те, що жирно дуже їли.
Заби́йство, -ва, с. Убійство.
Завго́рювати, -рюю, -єш, сов. в. завго́рити, -рю, -риш, гл. 1) Причинять, причинить горе, непріятность. Та хоч бий себе, хоч ріж, — сим нікому не завгориш. 3) Переносн. запрещать, запретить. Нехай брешуть: людім не завгориш.
Кожушаночка, -ки, ж. Ум. отъ кожушанка.
Лузга́, -ги, ж. Шелуха. Я ліпила шишки з гречаної лузги, щоб давилися дружки.
Навпри́сідки, навпри́сядки, нар. Въ присядку. Навприсідки і колесом крутився. Пани ну гарцювать, да хто, каже, навприсядки, хто на столах.
Хрестинний, -а, -е. Крестильный, относящійся къ таинству крещенія.
