Виклад, -ду, м.
1) Изложеніе.
2) Испражненіе. А ні ладу, а ні складу, іззіж собачого викладу.
Вимотувати, -тую, -єш, сов. в. вимотати, -таю, -єш, гл. 1) Выматывать, вымотать. 2) Добывать, добыть мошенничествомъ. Що вибреше, що вимота, то те й його. 3) Выпутывать, выпутать изъ бѣды. Йому аби тих вимотати, а сам викрутиться.
Кавалерія, -рії, ж.
1) Кавалерія. З молоду служив я в воєнній, в кавалерії ще.
2) Орденъ. Дав звістку, що почепили йому кавалерію.
Майну́ти, -ну, -неш, гл. 1) Махнуть. Вийшла ж вона за ворота хусточков майнула. 2) Мелькнуть. І перед моїми очима майнули, як мрія, картини Макарта. Щось наче майнуло поуз вікно. Та вже тому діду чуприна майнула, стоїть баба на березі, руками сплеснула. Ще він грімить, а вже стріла майнула. 3) Быстро пойти, быстро уйти, быстро броситься. І діти майнули по горищах, по коморах, по льохах, — усюди. Стороженька п'яна була, уснула, я, молода, на улицю майнула.
Понащулювати, -люю, -єш, гл. Насторожить (во множествѣ). Коні понащулювали вуха.
Пообмиватися, -ва́ємося, -єтеся, гл. Обмыться (о многихъ). Пішли до ставка та пообмивалися.
Скубти, -бу, (-блю), -беш, гл. Дергать (шерсть), щипать, ощипывать, драть (за волосы). Кудельки не скубла. Скублю (скубу) не пера, їм не мясо. Чужий лоб скубти, треба й свого наставити. На припоні коні отаву скубуть.
Фірма, -ми, ж. 1) Форма (для отливки изъ металла, для печеній). 2) Родъ глинянаго подсвѣчника, по формѣ нѣсколько напоминающаго крендель.
Чіпок, -пка, м.
1) Ум. отъ чіп.
2) = чепець 1. Бреніють жіночі чіпки, чоловічі шапки. Ум. чіпо́чок, чіпчик, чіпчичок. Глянь, Палазю, на поріг, несуть чіпчичок либонь твій.
Шлак, -ку, м. Кромка сукна.
