Брататися, -таюся, -єшся, гл. Брататься, дружиться, входить въ дружбу. При добрій годині й чужі братаються, при лихій годині й свої цураються. Батько мій не братався з панами. Того ж батька, такі ж діти, — жити б та брататься.
Ві́рний, -а, -е. Вѣрный, преданный. Ой вийди, вийди, дівчинонько моя вірная. Ночує ніченьку з вірною дружиною. Без вірного друга великая туга. Прошу тебе, милий, вірними словами. 2) Истинный, дѣйствительный. 3) Правовѣрный. Прохало два вірних одного невірного: дай нам те, що лучче царства небесного. Ум. Вірне́нький, вірне́сенький.
Малюва́ти, -люю, -єш, гл. 1) Писать (красками), живописать; рисовать. Не такий страшний чорт, як його малюють. 2) Красить, малевать, расписывать. Ой там на горі, малювали малярі, малювали, рисували чорні брови мої. 3) Изображать. Ользі здавалося, що той вечір буде якийсь не простий, буде такий веселий, яким його малювала її молода фантазія. 4) Оставлять знаки отъ ударовъ. Нагай малює вдовж жидівську спину.
Осла, -ли, ж. Оселокъ.
Перетоплювати, -люю, -єш, сов. в. перетопити, -плю́, -пиш, гл.
1) О воскѣ, салѣ и т. п. Перетапливать, перетопить.
2) Переплавлять, переплавить.
3) Только сов. в. Вытопить, окончить топить (печь). Уже люде перетопили, уже й поснідали.
Ручиця, -ці, ж. 1) Ум. отъ рука. Взяла сусіда удовицю за білую ручицю. Зеленою китайкою ручиці покрив. 2) Въ повозкѣ: укрѣпленный въ подушкѣ и стоящій наружу наклонно колышекъ; четыре такихъ колышка (два въ передней подушкѣ и два въ задней) поддерживаютъ съ обѣихъ сторонъ драбини. Ручиця задовбується в насад і на неї накладається палюшник.
Стирати, -ра́ю, -єш, сов. в. стерти, зітру, -треш, гл.
1) Стирать, стереть. Ото щось діти крейдою понаписували на дверях, — зітри. Вона почала стирати пил.
2) Истирать, истереть. Мовчи, бо я тебе на кабаку зотру!
Трусак, -ка, м. = трусь.
Удовець, удівця, м. Вдовецъ. Сива, як вівця, а не йде за вдівця. Наскочив удовець на вдову.
Чахнути, -ну, -неш, прош. в. чах, гл. Чахнуть. Будеш сохнуть, будеш чахнуть, смертоньки бажати.
