Баркан, -на, м. Досчатый заборъ, то-же, что и паркан. Золотий сад і золотим барканом обгорожений. З одного боку двора коло баркана росли рядомъ тополі. Ум. баркинчик. Ув. барканище.
Брикання, -ня, с.
1) Ляганіе.
2) Сопротивленіе, барахтанье противъ кого.
Бурхати, -хаю, -єш, гл.
1) Порывисто дуть (о вѣтрѣ), сильно волноваться (о водѣ), бушевать. Великі хвилі піднялись і вітри зачали бурхати. Море.... реве да бурхає.
2) Бросать, швырять. Високі хвилі закипіли, суденце стали вверх бурхать. Там Дем'ян копа, тільки голову вже видно з ями, бурха землею.
3) Вырываться, вылетать (о водѣ, дымѣ и пр.) Загорівся Господь гнівом, з ніздер дим бурхає.
Гетка, -ки, ж. = ґотка.
Мані́р, -ру, м. Манеръ, образецъ. У нас юпки не на такий манір шиють.
Озадок, -дку 1), м. Задняя часть туши. З барана озадок. 2) мн. Остатки. Тому чоло, а мені озадки.
Пошандибити, -бить, гл. безл. Посчастливиться, повезти.
Проти ночі. Къ ночи, на ночь. Куди ви проти ночі?... Та переночували б. Не роскажу против ночі, а то ще присниться. 8) Смотря по, сообразно съ. 9) про́ти себе підвести, підняти. Поднять что либо, держа его передъ собой.
Татуньо, -ня, м. ласк. отъ тато. Просили татуньо й мамуня і я вашеці прошу. Такъ называютъ на Волыни также и священника: Що ж, татуню, чи підете ховати, чи ні? Ум. татуненько, татунейко, татунечко.
Усілякий, -а, -е. = вселякий.
