Відхід, -ходу, м. 1) Отходъ, выходъ. Марусенька у батенька на одході, посіяла червоний мак на вгороді. Дружки прощаються — цілуються з молодою та, збіраючись виходить з хати, на одхід їй співають. 2) Расходъ; убыль. Шкури з дохлих овець брали усі в економію, а як одходу (дохлих овець) було багато, то часть зоставляли на хуторі.
Глузик, -ка, м. Мелкій известковый дутикъ, попадающій въ гончарное издѣліе.
Дрові́тник, -ка, м. Дровникъ.
Милува́ння 2, -ня, с. Ласки.
Мура́вка, -ки, ж. Ум. отъ мурава.
Німеччина и німещина, -ни, ж. Нѣмецкая земля. Бо ще разів три женюся к Німеччині, в Туреччині. В далекій стороні, в якій, — про те не знаю, — мабуть в Німещині, а може і в Китаю.
Поблизько нар. = поблизу.
Приломок, -мка, м. Восчина, прилѣпленная въ ульѣ, назначенномъ для поселенія роя.
Середущий, -а, -е. = середульший. Наймолодший сідельце несе, середущий собірається.
Сприснути, -сну, -неш, гл. Взбрызнуть. «Ох» тоді її сприснув живущою водою.