Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бороття

Бороття, -тя, с. Борьба. З бороття руки повибивав.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 88.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БОРОТТЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БОРОТТЯ"
Безлапий, -а, -е. Не имѣющій лань. Шейк. 216.
Винуватися, -нуюся, -єшся, гл. Обвиняться. Шух. І. 189.
Вислуговуватися, -вуюся, -єшся, гл. 1) Выслуживаться, отслуживать за что. 2) Прислуживать, прислужничать, угодничать.
Гайворонячий, -а, -е. Свойственный, принадлежащій грачу, грачевый, грачій.
Доката́ти, -та́ю, -єш, гл. Спѣшно окончить что-либо дѣлать. Докатав до самого краю. Ном. № 1823.
Марнотра́тний, -а, -е. Расточительный.
Скупчитися, -чуся, -чишся, гл. = скупитися. Коло шинку людей скупчилося багато. МВ. ІІ. 188. Дівчата коло мене скупчились. МВ. (О. 1862. III. 41).
Утовш, утовшки, нар. Вт. толщину. Який вдовж, такий втовш. Лебед. у.
Цо! меж. Призывъ для коровъ. О. 1862. V. Кух. 39.
Шкаредитися, -джуся, -дишся, гл. = гидувати. Шкаредятся жабами. Вх. Лем. 485.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БОРОТТЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.