Доспіва́ти I Cм. доспівувати.
Дуже нар. 1) Очень. Да чиста панна сина породила, да в Офлейовим місті дуже рано. Ні, братця, тепера дуже й дуже лучче стало нашому братові. 2) Сильно, очень. Ой, милий друже, люблю тебе дуже. І росли води, і прибували дуже на землі. Його дуже вдарено.
Пасічка, -ки, ж. Ум. отъ пасіка.
Плюхнути, -ну, -неш, гл. 1) = хлюпнути. Cм. плюхкати. 2) Садясь, опуститься сразу, какъ бы упасть. Плюхнула в крісло, аж її підкинуло.
Поди́мок, -мку, м. Подниманіе? Вѣяніе? Золотий золотничок, чого ти забився, із міста звалився? чи ти з подимків, чи ти з подівків?
Подоїти, -дою́, -їш, гл. Подоить. Іди, корови дій, що від батька нагнала. — Я ті подою, що в тебе застала.
Подруженька, подружечка, -ки, ж. Ум. отъ подруга.
Примушування, -ня, с. Принужденіе.
Слухання, -ня, с.
1) Слушаніе.
2) Повиновеніе.
Тріщати, -щу́, -щи́ш, гл.
1) Трещать. На горищі.... тріщало, неначе дах зривало з хати. Рвонув він раз, — тенета не тріщать.
2) О головѣ: сильно болѣть. Голова від клопоту тріщить.
3) Исчезать, уничтожаться. Голова болить, а хліб як на огні тріщить.
4) О морозѣ: свирѣпствовать. Тріщи, не тріщи, вже минули водохрещі.
