Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

крайній

Крайній, -я, -є. Крайній. Зачну свататися з крайньої хати. ЗОЮР. І. 309.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 298.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРАЙНІЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРАЙНІЙ"
Бандурянка, -ки, ж. = бандурчанка. Вх. Лем. 389.
Бинечка, -ки, ж. Ум. отъ биня.
Бог, -га, м. 1) Cм. біг, бога. 2) Рѣка: Южный Бугъ. Левч. 187. Ой за Богом, за рікою, при турецькій гряниці, там стояли пікинери. О. 1862. VIII. 28. (Н. п.).
Видихувати, -хую, -єш, гл. = видихати.
Глобувати, -бу́ю, -єш, гл. Обижать кого. Желех. Причинять кому боль, непріятность. Він мене глобує. Вх. Зн. 11.
Пуга 2, -ги, ж. = пугач. Вх. Пч. II. 14.
Розгноїтися Cм. розгноюватися.
Розжакувати, -ку́ю, -єш, гл. Расхватать, разграбить.
Сояшний, -а, -е. = соняшний.
Тонконіжка, -ки, ж. Раст. Festuca ovina L. Cм. тонконіг.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КРАЙНІЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.