Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

країна

Країна, -ни, ж. Край, страна. Да дивись, дивись, да, бусурмене, на свою країну. Мет. 179. Нема в світі, як своя країна! Рудч. Чп. 248. рідна країна. Родина, отечество. Ум. краї́нка, краї́нонька, краї́ночка. Ой пошлю я зозуленьку у чужую країноньку. Грин. III. 410.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 298.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРАЇНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРАЇНА"
Балабошити, -шу, -шиш, гл. Болтать, говорить. Та це діти у нас так балабошать, а чи воно такечки, — хто ж його зна. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Версадло, -ла, с. Астролябія. Мнж. 177. Cм. верцадло.
До́хлий, -а, -е. Дохлый. Стор. І. 66.
Жили́ще, -ща, с. Мѣсто жительства. Ото гайдамаки узяли того багатиря і понесли на своє жилище. Рудч. Ск. II. 147.
Заґу́дзлити, -лю, -лиш, гл. Завязать узелъ. Вх. Лем. 415.
Мозольо́вий, -а, -е. Заработанный тяжелымъ трудомъ. Рудч. II. 173. Щирая праця мозольованая. Ном. № 9982.
На́зирком нар. Слѣдомъ, не выпуская изъ виду. Пішов, а я за ним назирком: до яких се знакомих людей він ходить. МВ. І. 62.
Поросплітати, -та́ю, -єш, гл. Расплести (во множествѣ). Поросплітала коси. Харьк.
Пристрітище, -ща, м. Ув. отъ пристріт.
Струб, -бу, м. и пр. = зруб и пр. Угор.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КРАЇНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.