Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

країна

Країна, -ни, ж. Край, страна. Да дивись, дивись, да, бусурмене, на свою країну. Мет. 179. Нема в світі, як своя країна! Рудч. Чп. 248. рідна країна. Родина, отечество. Ум. краї́нка, краї́нонька, краї́ночка. Ой пошлю я зозуленьку у чужую країноньку. Грин. III. 410.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 298.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРАЇНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРАЇНА"
Братічок, -чка, м. Ум. отъ брат.
Дніпря́нщина, -ни, ж. Мѣстность при Днѣпрѣ.
Запа́рювати, -рюю, -єш, сов. в. запа́рити, -рю, -риш, гл. 1) Запаривать, запарить. Молодиця запарила в п'ятницю на ніч квашу. Левиц. І. (Правда, 1868, стр. 12). Добрий бич запарив. Мнж. 105. 2)чай. Заварить чай.
Ломота́ти, ломотіти, -тить, гл. безл? Ломить. Ломотить в костех. Вх. Зн. 33.
Перерепанка, -ки, ж. Треснувшій плодъ; потрескавшійся предметъ.
Попретно нар. Опрятно, чисто. Галиц.
Пригадуватися, -дуюся, -єшся, сов. в. пригадатися, -даюся, -єшся, гл. Припоминаться, припомниться. Усе пригадалося Олесі. МВ. І. 49.
Спад, -ду, м. Наклонъ, покатость. Мик. 480. Як би ж млин стояв нижче, аніж вода у ставу, то спад був би великий, от і добре б молов. Канев. у. Треба так зробити, щоб спад був од стіни, то вода стікатиме. Камен. у.
Тилинка, -ки, ж. Родъ открытой свирѣли изъ бузины или вербы, безъ боковыхъ отверстій. Вх. Зн. 69.
Шуги, шугу́ меж., которымъ прогоняютъ птицъ. Гой шугу з лугу, райськії пташки. Гол. IV. 547. Ой шуги в луги, райськії пташки. Мет. 331.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КРАЇНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.