Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

країна

Країна, -ни, ж. Край, страна. Да дивись, дивись, да, бусурмене, на свою країну. Мет. 179. Нема в світі, як своя країна! Рудч. Чп. 248. рідна країна. Родина, отечество. Ум. краї́нка, краї́нонька, краї́ночка. Ой пошлю я зозуленьку у чужую країноньку. Грин. III. 410.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 298.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРАЇНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРАЇНА"
Арго́нія, арґо́нія, -нії, ж. = Жоржи́на. Кіевск. у.
Вернивода, -ди, ж. 1) Водоворотъ. 2) м. Сказочный великанъ, но желанію, движеніемъ своихъ усовъ управляющій водою. Вернивода з водою грається: на той бік усом поверне — там сухо робиться, то на той — там сухо робиться. Чуб. II. 266.
Зая́трити, -рю, -риш, гл. 1) Растравить (рану). 2) Раздражать, разсердить.
Здорове́цький, -а, -е. = здоровезний. Позносив на ту ж гору здоровецьке каміння. Стор. МПр. 167.
Клад, -ду, м. кладу дати. Поколотить, побить. Він старших не займав, бо вони йому доброго кладу дадуть. Радомысл.
Матери́знений, -а, -е. Изъ наслѣдства, доставшагося отъ матери. Се у мене плахта материзнена. Волч. у.
Плякунча, -чати, с. Ягненокъ, не питающійся молокомъ матери. Черном.
Протеленькати, -каю, -єш, гл. Прозвенѣть, прозвонить; о часахъ: протикать.
Скит, -ту, м. Скитъ. К. Бай. 112.
Ціт, -та, м. Четъ, четное число. У ціт припада. Лебед. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КРАЇНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.