Бомбувати, -бу́ю, -єш, гл. Бомбардировать.
Брей. меж. Припѣвъ въ пѣсняхъ, безъ особаго значенія, заимствованный изъ сербскаго языка и встрѣчающійся вмѣстѣ съ такимъ же восклицаніемъ море. Ходить турчин по риночку. Гей, море бре! Ходить сербин по базарі. Брей море, брей! Та торгує дівчиноньку. Брей море, брей!
Грімотня́, -ні́, ж. Грохоть.
Иршаний, -а, -е. Изъ овечьей или козьей выдѣланной шкуры. и́ршані штани́. Кожаные мѣховые штаны, обращенные шерстью внизъ, — носятъ пастухи въ Новороссійскомъ краѣ и Черноморіи зимой. Чабанам видається на зіму одежа: сорочки, штани хрящові, штани иршані.
Неділя, -лі, ж. Воскресенье. Ще як прийде суботонька, я змиюся, росчешуся, а в неділю приберуся. Породила мене мати у святу неділю. Ум. неділенька, неділечка, неділонька. з неділі. Съ понедѣльника начиная. Ні, на сьому тиждні вже не ткатиму, з неділі почну. А з неділі вже й Петра.
Неприхильно нар. Неблагосклонно; недружелюбно.
Повстромлюватися, -лююся, -єтеся, гл. Воткнуться (во множествѣ). Сіно повстромлювалося в дірки.
Потелижитися, -жуся, -жишся, гл. Побрести, потащиться. Потелижився у ліс.
Роздір, -дору, м. Часть повозки при заднихъ колесахъ.
Уремезовувати, -вую, -єш, сов. в. уремезувати, -зую, -єш, гл. Укрѣплять, укрѣпить связывая или сшивая. Уремезовує (латаючи) лантух так, наче довічне.
