Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

крайник

Крайник, -ка, м. В нашого пана, пана крайника, писано, ей писано, злотом му терем ткано. АД. І. 44.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 298.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРАЙНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРАЙНИК"
Басарабія, -бії, ж. 1) Бессарабія. Три нарубки пішли на Басарабію зароблять. Рудч. Ск. І. 198. 2) іти на бесарабію, кромѣ прямого значенія: быть бродягой, находиться въ бѣгахъ. Шейк.
Висадок, -дка, м. Растеніе, оставленное на сѣмена. Висадки пішли в кущі. Левиц. І. 28. Товаришки мої давно повиходили заміж, а мене старости кидають на висадки. Г. Барв. 234.
Вичистити, -ся. Cм. вичищати, -ся.
Знемиліти, -лію, -єш, гл. Сдѣлаться непріятнымъ.
Козирька, -ки, ж. Картузъ, шапка съ козырькомъ.  
Півголий, -а, -е. Полуобнаженный. Желех.
Поодц.. Cм. повідц..
Порозвеселяти, -ля́ю, -єш, гл. Развеселить (многихъ).
Роспинання, -ня, с. Распинаніе, распятіе. Од самого роспинання Христа ходе по світу. Стор. МПр. 169.
Смертній, -я, -є. Относящій къ смерти. Там смертня тінь, непоряд, руйнування. К. Іов. 23.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КРАЙНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.