Гу́кля, -лі, ж. Распутная, гулящая женщина. ; блудница.
Капитан, -на, м.
1) Капитанъ въ войскѣ. Вона на солдатів не дуже й доглядалась, все дивилась на капитана.
2) Капитанъ корабля. (Матрос) на вахті стоя, журився сам собі чогось, та й заспівав, звичайне тихо, щоб капитан не чув. Ум. капитаник. Вона, обнімаючи, пестувала його: і капитанику мій, і соколику, і голубчику.
Колобок, -бка, м. Лепешка круглой формы. Баба... витопила в печі, замісила яйцями борошно... спекла колобок.
Ло́мик, -ка, м. = ломак.
Невіглас, -са, м. Невѣжда. З грішми дурня-невігласа почитують.
Невіра, -ри, об. 1) Недовѣрчивый. 2) Невѣрующій, атеистъ. 3) Невѣрный, не христіанинъ. Та добре було, та добре було та під Турчином жити, та як же нам, запорозцям за невіру служити? Ця, бачте, невіра то й темниці доладу не вміє змурувати, — не то що ми, християне. 4) Недовѣріе. До панів народ має давню историчну невіру. Ум. невіронька.
Опішілий, -а, -е. Лѣнивый, медлительный. Опішіла служниця.
Пообпалювати, -люю, -єш, гл. Обжечь (во множествѣ).
Тіпанина, -ни, ж. Трепаніе конопли или льна. Ум. тіпани́нка.
Тридесять, -ти числ. Тридцать. Єсть за тридесять земель попович Ясат.
