Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

краєвий

Краєвий, -а, -е. Мѣстный. Широко роскидав він вісти про краєве духовенство. Левиц. І. 180.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 298.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРАЄВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРАЄВИЙ"
Безнапасно нар. Не зная, гори, счастливо.
Бусурманець и бусурменець, -нця, м. = бусурман. К. ЦН. 226.
Две́речки, -чок, ж. мн. ум. отъ двері.
Закалата́ти, -та́ю, -єш, гл. 1) Застучать въ калата́ло (колотушка); зазвонить въ колоколъ учащенными ударами.
Засели́ти, -ся. Cм. заселювати, -ся.
Здихну́ти Cм. здихати 1.
Плідливий, -а, -е. Плодовитый. Жиди плідливі. Могил. у.
Подзижчати, подзича́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Пожужжать (о комарѣ, мухѣ). Подзичав комарь та й стих. Харьк.
Прожирати, -ра́ю, -єш, сов. в. прожерти, -жеру́, -жере́ш, гл. Проглатывать, проглотить; сожирать, сожрать, пожрать. Драг. 249. Адам узів в рот та нагадавсі, шьо то Бог заказав, та й лапнувсі за горло, щоби не прожер. Гн. II. 223. Плив по морі, та й го риба з човном прожерла. Гн. І. 48. Царь оддав змієві прожерти свою дочку. Драг. 248.
Чєра, -ри, ж. Жидкая куле́ша. (Cм.). Шух. І. 108.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КРАЄВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.