Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

краєвий

Краєвий, -а, -е. Мѣстный. Широко роскидав він вісти про краєве духовенство. Левиц. І. 180.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 298.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРАЄВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРАЄВИЙ"
Атери́нка, -ки, ж. Родъ рыбы, красноперка. Новорос.
Білля, -ля, с. 1) Бѣлила. На тобі, дівчино, таляра на білля, а сто злотих на мило. Подольск. г. 2) Бѣлье? Іди, бабо, уберися, візьми своє білля, — хочу тебе повести хоч раз на весілля. Грин. ІІІ. 340. Cм. набілля.
Користонька, -ки и кори́сточка, -ки, ж. Ум. отъ користь.
Крадці нар. Крадькома. Желех.
Надгреба́ти, -ба́ю, -єш, сов. в. надгребти́, -бу, -бе́ш, гл. Отгребать, отгресть часть.
Небожечка, -ки, ж. Ум. отъ небожка.  
Пасербиця, -ці, ж. Падчерица.
Примогоричити, -чу, -чиш, гл. Привлечь могорычемъ на свою сторону.
Суховеря, -рі, ж. = сухівря. (Лобод.).
Тілки, тілко = тілько. Сорок бочок наготовили, а тілко у одну насипали оливи. Рудч. Ск. II. 150.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КРАЄВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.