Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

краєвий

Краєвий, -а, -е. Мѣстный. Широко роскидав він вісти про краєве духовенство. Левиц. І. 180.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 298.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРАЄВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРАЄВИЙ"
Бодрий, -а, -е. Бодрый. Котл.
Зрядник, -ка, м. Раст. Gladiolus imbricatus L. ЗЮЗО. І. 124.
Осаула, -ли, м. = осавула. Сотенний осаула. Сим. 226.
Пихтір, -ра, м. = рептух 2. Cм. піхтір.
Повихлюпувати, -пую, -єш, гл. Выплескать (во множествѣ). Повихлюпували всю воду з діжки, а тепер і носи. Полт.
Познівечувати, -чую, -єш, гл. То-же, что и знівечити, но многихъ, или многое. Желех.
Сірчаний, -а, -е. Сѣрный. К. ПС. 109.
Стримувати, -мую, -єш, сов. в. стрима́ти, -ма́ю, -єш, гл. Удерживать, удержать.
Увіристий, -а, -е. Надоѣдливый, назойливый. Такий увіристий жид: скажи та й скажи панам. Я кажу: йди собі, бо я знаю, що не треба, а він одно: скажи! Насилу виправила з хати. Пирят. у.
Упірливо нар. Упорно. Мовчав упірливо. Г. Барв. 306.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КРАЄВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.