Апти́ка, -ки, ж. Аптека.
Дожива́тися, -ва́юся, -єшся, сов. в. дожи́тися, -живу́ся, -ве́шся, гл. Доживаться, дожиться. Бачимо, бачимо, вразький сину, — дармо, що ти гетьман, — до чого ми в тебе дожилися.
Задесе́нець, -нця, м. Житель мѣстности, за Десной находящейся.
Збагати́тися, -чу́ся, -ти́шся, гл. Обогатиться. Як розжився, збагатився, — ніхто не зазнає. Черевань був тяжко грошовитий... пан із козацтва, що збагатилось за десятолітню війну з козаками.
Калячити, -чу, -чиш, гл. Быть невнимательнымъ, разсѣяннымъ? зѣвать? ротозѣйничать? Піддружий, ти там що калячиш? про тебе так усе дарма! буяри роблять що — не бачиш? дичись, уже шишок нема.
Обапольний, -а, -е. О доскѣ: отрѣзанная отъ края бревна.
Робливо, -ва, с. Издѣліе. Це ложки мого роблива.
Хрестовиння, -ня, с. Накрестъ положенныя и скрѣпленныя двѣ доски, два бревна и пр.
Хрещенець, -нця, м. = хрещеник. У мого батька багато, багато хрещенців.
Цьон меж. = цінь.
