Годний, -а, -е. 1) Почтенный, достойный, уважаемый, хорошій. Четверту доньку видала вже за дударчика, за годного, тверезого капельмайстерчика. Товаришу наш годний та славний. 2) Достойный, стоитъ. Добре само ся хвалить, а злоє похвали не годно. Наживши крівавим потом копійку, поспішав, щоб багатому Терпилові показатись годним його дочки. Не плач, янгеляточко моє! сліз твоїх вона не годна. 3) Согласный. Я за тобов іти годна.
Гу́лий I, -а, -е = Ґулий.
Джоломі́я, -мі́ї, ж. Свирѣль. Cм. Жоломійка. Грає в джоломію.
Зага́йство, -ва, с. Замедленіе, задержка.
Космина, -ни, м. Названіе вола съ неправильно посаженными рогами: одинъ имѣетъ наклонъ впередъ, другой назадъ.
Костуряка, -ки, ж. Ув. отъ ко́стур.
Крицяний, -а́, -е́ = крицевий. Похмуро дивит в крицяну рушницю.
Покороткий, -а, -е. Коротковатый. Покоротка свита.
Пригостити, -щу́, -сти́ш, гл.
1) Прибыть, пріѣхать въ гости. Ми пригостили до Илаша. В царя дочку заручили, та й додому пригостили.
2) Принять какъ гостя, угостить. І ця сестра його пригостила добре.
Скатерка, -ки, ж. Скатертка. Накрила сина скатеркою. Ум. скатертонька.
