Вара! I, меж. Нe тронь! прочь! Вара від мене! «Ой вара, вара, нові новобранці: ой є в мене иншії коханці.» — Ой чомусь тоді не казала: «вара!» як єсь од нас подарунки брала.
Ворожбитенко, -ка, м. Сынъ колдуна.
Гречи́зна, -ни, ж. Греческій языкъ, литература. Не дарма в Віттемберзі ти гречизни жував.
Дігтярчу́к, -ка́, м. Мальчикъ лавочникъ у торговца дегтемъ.
Души́ти, -шу, -шиш, гл. 1) Душить, давить. 2) Давить, жать. Взяла за маленький палець та й душить його помаленьку. 3) Давить, притѣснять. Поки ляхи да недоляшки душили Україну, туди (на Запоріжжа) втікав щонайкращий люд з городів. 4) души́ти копійчи́ну. Беречь деньги, скупиться. Батьки в поповичів народ все скупенький, що душать копійчину.
Дьогтя́р, -ра́, м. = дігтяр. Дьогтяр і смердить дьогтем.
Лісни́ця, -ці, ж. Лѣсная груша или яблоко.
Плоть, -ти, ж. = плит.
Сприса, -си, ж. Временная подпорка въ видѣ столбика, съ выемкой на концѣ, которой подпираютъ, при перестройкахъ, напр. потолокъ, если хотятъ поднять его выше.
Укласти, -ся. Cм. укладати, -ся.
