Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

крадюка

Крадюка, -ки, м. = крадій. Мир. у. Слов. Д. Эварн.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 297.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРАДЮКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРАДЮКА"
Біловерба, -би, ж. Раст. Salix alba L. Вх. Зн. 3.
Витаскати Cм. витаскувати.
Пахольський, -а, -е. Относящійся къ мальчику. К. ЦН. 311.
Перепросини, -син, ж. мн. 1) Извиненіе, принесете извиненія. 2) Пирушка послѣ примиренія.
Помітачка, -ки, ж. Старая изодранная шапка? Поки єм ся не вженив, — шапка мі рогачка, а як ем ся оженив, — тепер помітачка. Гол. II. 556.  
Потилиця, -ці, ж. Затылокъ. Росчесала чорні кудрі аж на потилицю. Чуб. V. 32. Ум. потиличка. Наміточка новенька, потиличка голенька. Грин. III. 309. Ув. потиляка.
Потирка, -ки, ж. = потерча? Чуб. І. 21.
Пуга 2, -ги, ж. = пугач. Вх. Пч. II. 14.
Рутвяний, -а́, -е́ = рутяний. Г. Барв. 248. Ой вяну я, вяну, як рутв'яна квітка. Чуб. V. 405.
Спречатися, -ча́юся, -єшся, гл. = сперечатися. Я не хочу спречатись із тобою через личаків. К. ЧР. 227.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КРАДЮКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.