Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

крадюка

Крадюка, -ки, м. = крадій. Мир. у. Слов. Д. Эварн.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 297.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРАДЮКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРАДЮКА"
Викарати, -раю, -єш, гл. Наказать. Чуб. IV. 56, 555.
Дошку́лити Cм. дошкуляти.
Зубний, -а́, -е́ Зубной. Прилипла вже до кости моя кожа, зостався я із яслами зубними. К. Іов. 42.
Однобарвний, -а, -е. Одноцвѣтный. Желех.
Острушки, -шок, ж. 1) Цвѣты: кавалерскія шпоры. 2) Стружки. Чорт взявся стругати вовка, а з остружків зробилися шершні. Чуб. І. 52.
Пасовий, -а́, -е́ 1) Относящійся къ поясу. 2) — чоботи. Цѣльные сапоги съ неотрѣзнымъ передомъ.
Півкварта, -ти, ж. Мѣра жидкости: полуштофъ, 1/20 ведра. Чи то Бог покарав мене, чи півкварта горілки зашкодила мені. Левиц. І. 124.
Побагатіти, -тію, -єш, гл. Разбогатѣть (о многихъ). Побагатіли всі так, що й годі! Ні приступу до їх!
Познайомити, -млю, -миш, гл. Познакомить.
Порозгризати, -за́ю, -єш, гл. Разгрызть (во множествѣ).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КРАДЮКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.