Виспівувати, -вую, -єш, сов. в. виспівати, -ваю, -єш, гл.
1) Только несов. в. Пѣть, распѣвать. Любо він було пісні виспівує ясними зорями. Грає кобзарь, виспівує, аж лихо сміється.
2) Добывать, добыть пѣніемъ. Виспівав собі дівчину любу та гарну.
3) Пѣть, пропѣть. А як думу виспіваю, сяду в чистім полю. 92.
4) Выражать, выразить пѣніемъ. Виспіває горе. Вона наче мою долю виспівує.
5) Только сов. в. Пропѣть извѣстное время. Таке співуче, що ввесь день тобі виспіває.
6) Терять, потерять отъ пѣнія. Увесь голос виспівав і бандуру потрощив.
Гисторичний, -а, -е, гисторичній, -я, -є = історичній. Сподівався почути яку небудь гисторичню думу про Шведчину.
Дерби́на, -ни, ж. Кусокъ дерна.
Каратати, -та́ю, -єш, гл. Коротать. Тілько з нелюбом свій вік каратати. Дев'ятий десяток каратам (бабуся).
Луни́на, -ни, ж. Родимое пятно.
Оглянути, -ну, -неш, гл. = оглядіти. Ісус, оглянувши все, вийшов.
Осінщина, -ни, ж. Дань, подать зерномъ помѣщику отъ крестьянъ осенью.
Пригадування, -ня, с.
1) Припоминаніе.
2) Придумываніе.
Ростопаш, -шу, м. ростопашка, -ки, ж. Раст. чистотѣлъ, Chelidonium majus L.
Шараґи, -раґ, ж. Стоячая вѣшалка.
