Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

красномовний

Красномовний, -а, -е. Краснорѣчивый. Левиц. Пов. 52.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 301.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРАСНОМОВНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРАСНОМОВНИЙ"
Груші́вка, -ки, ж. Сортъ плахти. Черниг. у.
Зазо́рений, -а, -е. Заподозрѣнный. Левч. 44.
Злорічити, -чу, -чиш, гл. Злословить, говорить дурное. Ти устами знай злорічиш. К. Псал. 119.
Клубетувати, -ту́ю, -єш, гл. Спиваться, свертываться (о червѣ). Вх. Лем. 425. Cм. клюбачитися.
Лобо́чок, -чка, м. Ум. отъ лоб.
Навпа́шки нар. На опашку. Надів свиту навпашки. НВолынск. у.
Понамучувати, -чую, -єш, гл. Измучить, намучить (многихъ).
Попільниця, -ці, ж. Капустная тля. ХС. III. 50. Cм. попелюха, попільнуха.
Порідня, -ні, ж. = поріддя. З нашої порідні не було такого. Черк. у.
Роспащикуватися, -куюся, -єшся, гл. Раскричаться, разговориться (рѣзкимъ голосомъ).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КРАСНОМОВНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.