Гайно 2, -на, с. 1) Навозъ, испражненія. 2) Подстилка соломы для скота. 3) Медвѣжья берлога. 4) Безпорядокъ. гайном стояти. Быть въ безпорядкѣ. Казала, що все прибрала в хаті, аж бачу, що все такечки й стоїть гайном.
Знемага, -ги, ж. Изнеможеніе, утомленіе. В мене була дуже працьовита кобила, — чи на гору там, чи що — й знемаги їй нема. Cм. знемога.
Кичувати, -чую, -єш, гл. Корчевать. Отто ліс, — щоб же ви мені вирубали його, викичували, зорали, пшениці насіяли!.. А ті як ухопляться: той руба, той деревню вивозить, той кичує.
Обмоскалювати, -люю, -єш, сов. в. обмоскалити, -лю, -лиш, гл. Обрусять, обрусить.
Ошпарювати, -рюю, -єш, сов. в. ошпарити, -рю, -риш, гл. = обшпарювати, обшпарити.
Побідаш, -ша, м. Горемыка, бѣдняга. То я аже і не змагаюсь (з жінкою), а як той побідаш, шо сіяв ячмінь, а жінка йому: «гречка!» — згожуюся й я: нехай буде гречка.
Подбати, -дбаю, -єш, гл. Позаботиться. За меж нікому подбати, я сирота.
Розголос, -су, м. Молва, слухъ.
Тирва, -ви, ж. Токованіе.
Цідилко, -ка, с.
1) = цідилок.
2) Большой узелъ, въ который завязаны спереди концы женскаго платка. Ум. ціди́льце.
