Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

киць

Киць, киць!, меж. Зовъ кошекъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 241.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КИЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КИЦЬ"
Гидливість, -вости, ж. Брезгливость, чувство отвращенія. І гидливість, і зненависть. Мир. Пов. ІІ. 78.
Замоли́тися, -лю́ся, -лишся, гл. Начать молиться. Люде, зачувши дзвонів, захрестились, замолились. Мир. Пов. II. 121.
Зги́блий, -а, -е. Погибшій.
Моро́зок, -зка, м. Иней. Морозок по травах. Вх. Лем. 436.
Підв'язати, -ся. Cм. підв'язувати, -ся.
Підпалайка, -ки, ж. = підпалак. Вх. Лем. 449.
Пошморгатися, -гаюся, -єшся, гл. Подергаться (о веревкѣ, напр.).
Проглуб, -бу, м. Глубина. Вх. Зн. 56.
Хаба, -би, ж. = хабета. Желех.
Шаламатня, -ні, ж. Шумъ, суета. Мнж. 194.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КИЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.