Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

киць

Киць, киць!, меж. Зовъ кошекъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 241.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КИЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КИЦЬ"
Відвість, -ти, ж. Отвѣтное извѣстіе.
Джвя́кнутися, -нуся, -нешся, гл. Упасть сильно, хлопнуться, удариться при паденіи. Оце так джвякнулась, трохи кісток усіх не поламала. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Зара́́лити, -лю, -лиш, гл. Пройти раломъ. — Чи зараляно? — Зараляно. — Чи заволочено? — Заволочено. Чуб. III. 49.
Зблука́ти, -ка́ю, -єш, гл. Исходить блуждая.
Крутило, -ла, с. 1) = крутіж. Вх. Зн. 30. 2) крутив, крутив, та вже ся і крутило перекрутило. Всевозможныя усилія, средства оказались неудачными. Желех.
Матриґа́н, -ну, м. Раст. Atropa Belladona. Шух. I. 21.
Мення́ти, -ня́ю, -єш, гл. Именовать. Як вони себе менняли, чи святими, чи як, — не знаю. Павлогр. у.
Напусто́шити Cм. напустошувати.
Понаготовлювати, -люю, -єш, гл. Наготовить (во множествѣ). Жінка усе те понаготовлювали. Мнж. 131.
Телячий, -а, -е. Телячій. Теляча головка. Шейк. Телячий кожух. Ном. № 8121., Ум. телячі зуби. Молочные зубы. Вх. Лем. 473.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КИЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.