Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

киць

Киць, киць!, меж. Зовъ кошекъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 241.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КИЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КИЦЬ"
Зіпо́ну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Заорать, загорланить, закричать. Мир. ХРВ. 264. Криком... зіпонув гайдамака. Мир. ХРВ. 251.
Кочать, -ті, ж. = кочеть.
Маку́шенка, -ки, ж. Кушанье, сваренное изъ конопляныхъ сбоинъ. Вх. Зн. 34.
Моро́зонько, -ка, м. Ум. отъ мороз.
Околеса нар. Кругомъ. Мнж. 187. Cм. околяса, околясом.
Осквернити, -ся. Cм. оскверняти, -ся.
Праведний, -а, -е. 1) Праведный, безгрѣшный. Праведная душе, прийми мою мову. Шевч. 36. Праведне сонце. Рудч. Ск. І. 94. 2) = правдивий 2. Не мають праведного таланту. К. (О. 1862. ІІІ. 52, 53).
Прохухати Cм. прохухо́вувати.
Шарпатися, -паюся, -єшся, гл. Рваться. Потять посадити її на стілець, но молода не дається, кричить і плаче, шарпається, не дається посадити. Грин. III. 508. Як почали коні шарпаться, то й збрую подерли. Н. Вол. у.
Шпитальний, -а, -е. Богадѣльный. — дід, баба. Старикъ, старуха, находящійся въ богадѣльнѣ. Кобел. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КИЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.