Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кичера

Кичера, -ри, ж. Гора, покрытая лѣсомъ, кромѣ вершины. Желех. Шух. І. 73. Ум. ки́чірка. Вх. Зн. 25.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 241.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КИЧЕРА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КИЧЕРА"
Барання, -ня́, с. Грязь, налипающая на спицахъ колеса. Бараннєм колесся взялось, і повні маточини наперло грязі. Борз. у.
Зачорто́ваний, -а, -е. = забісований. Полт. у.
Копиряти, -ря́ю, -єш, гл. Ковырять. Сніг ногами копиряє. Харьк. г.
Понакривати, -ва́ю, -єш, гл. Накрыть (во множествѣ). Я понаварював, понапікав, а вони прийшли, повиїдали, листочками понакривали та й пішли. Чуб. III. 73.
Сійник, -ка, м. = сівач. Треба йти до сійників на степ, — як вони там сіють. Екатер. у. (Залюб.).
Сліпець, -нця, м. Слѣпецъ. Присягались сліпці, що своїми очима бачили. Ном. № 6849. сліпці сватають. Дремота одолѣваетъ. Звениг. у. 2) = сліпак 2. Вх. Пч. II. 16. 3) Родъ дѣтской игры. КС. 1891. V. 207.
Туловатися, -луюся, -єшся, гл. ? Будемо ся туловати, вби люде не знали. Гол. III. 240.
Хвоїна, -ни, ж. = хвоя. Ум. хвоїнка. Ном. № 8466.
Хід, хо́ду, м. 1) Ходъ, проходь. Хід узенький та низький і дуже трудний. МВ. ІІ. 73. 2) Шествіе, движеніе впередъ. нема йому ходу. Не можетъ идти впередъ. О. 1862. IV. 85. Во мн. хо́ди — хожденіе. Минулися мої ходи через три городи: серце ж моє, дівчинонько, любитися годі. Грин. ІІІ. 223. хід полонинський. Сопровождающійся обрядами и пѣснями выгонъ скота весной изъ сель въ полонини. Шух. І. 195. ходу дава́ти. Убѣгать. Чого ж ти нас кидаєш? Куди ж ти так швидко ходу даєш та й не озираєшся? Г. Вирв. 208. 3) Сбыть. На паляниці нема ходу: люде бубликів та й бубликів. Грин. І. 78. 4) Походка. 5) тим же хо́дом. По прежнему. Параска журилась тим же ходом, що спершу. Г. Барв. 114. 6) у хід класти. Класть передъ собой, по пути своего слѣдованія. Клади сіно в ход. Рк. Левиц. Ум. хо́денько, хо́донько. Сам він (молодий) за мною приїхав, за моїм ходеньком дрібненьким, за моїм личеньком біленьким. Лукаш. 150. Не Марисин то ходонько, не Марисин голосонько, лиш Марисин рутян вінок. АД. І. 306.
Шинк, шинок, -нку, шиньок, -ньку, м. Кабакъ, питейный домъ. Іди ж, та гляди мені, не заходь у шинок, бо я буду знати. Рудч. Ск. II. 127. Хутчій до шиньку, щоб наїстись та напитись. О. 1861. VI. 76. Ум. шино́чок, шиньо́чок.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КИЧЕРА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.