Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кичера

Кичера, -ри, ж. Гора, покрытая лѣсомъ, кромѣ вершины. Желех. Шух. І. 73. Ум. ки́чірка. Вх. Зн. 25.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 241.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КИЧЕРА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КИЧЕРА"
Да́нка, -ки, ж. То, что дано, даяніе. Обіцянка, а не данка — дурному радість. Ном. № 4515.
Комплик, -ка, м. Обрѣзки кожи, склеенные между собой и крѣпко сбитые въ бруси; употребляются также для каблуковъ. Вас. 162. Въ Сумск. у. такъ называется низкій каблукъ.
Куній, -я, -є. Куній. Куній хвіст. Ном. А він і зажартував, кунію шубочку попорвав; не журися, моя мила, кунія шубочка зашита буде, ми з тобою жити будем. Н. п.
Ненажерний, -а, -е. = ненажерливий. Н. Вол. у. Щоб своєму ненажерному серцеві вгодити, він із світу хоче звести дві душі. Г. Барв. 454.
Падалишний, -а, -е. , падалишній, -я, -є. 1) Выросшій изъ высыпавшагося зерна или сѣмени. Падалишнє жито. 2) Незаконнорожденный. Андрій з падалишних. Харьк. г.
Позрікатися, -каюся, -єшся, гл. Отказаться (отъ многаго, о многихъ).
Поперебувати, -ваю, -єш, гл. Перемѣнить обувь (многимъ).  
Порука, -ки, ж. Поручительство. Рк. Левиц.
Пошкамотати, (-таю, -єш?), гл. Изорвать въ куски, истерзать. А в тої жінки груди геть пошкаматані, гей би пси пошарпали. ЕЗ. V. 217.
Французький, -а, -е. Французскій. Вірші.... французькі. Левиц. Пов. 122.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КИЧЕРА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.