Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кичера

Кичера, -ри, ж. Гора, покрытая лѣсомъ, кромѣ вершины. Желех. Шух. І. 73. Ум. ки́чірка. Вх. Зн. 25.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 241.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КИЧЕРА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КИЧЕРА"
Застиди́ти, -джу́, -ди́ш, гл. = засоромити.
Заубо́жати, -жаю, -єш, гл. = завбожіти. Господа милостивії! не заубожаєте, як дасте копієчку. Рк. Левиц.
Колінчастий, -а, -е. Колѣнчатый.
Матюка́ти, -каю, -єш, сов. в. матюкнути, -ну, -не́ш, гл. Ругать(ся), выругать(ся) по матери.
Намісти́ти, -міщу́, -стиш, гл. Помѣстить много, наставить.
Натупотіти, -почу, -тиш, гл. = натупати 2.
Неслух'яний, -а, -е. Непослушный.
Побруднити, -ню́, -ни́ш, гл. Сдѣлать грязнымъ, загрязнить.
Понадувати, -ва́ю, -єш, гл. = понадимати.
Розчухувати, -хую, -єш, сов. в. розчухати, -хаю, -єш, гл. 1) Расчесывать, расчесать (тѣло). Турн собі розчухав литку. Котл. Ен. V. 59. 2) Понимать, понять, сообразить. Спасибі! — сказав голосно Уласович, не розчухавши, що йому наговорив пан Пістряк. Кв. І. 91.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КИЧЕРА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.