Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кичера

Кичера, -ри, ж. Гора, покрытая лѣсомъ, кромѣ вершины. Желех. Шух. І. 73. Ум. ки́чірка. Вх. Зн. 25.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 241.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КИЧЕРА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КИЧЕРА"
Баналюки, -люк, ж. мн. = банелюки. Фр. Пр. 21.
Берліг, -лога, м. = барліг. На тім то берлозі свиноти іди построить Албуград. Котл. Ен.
Боковина, -ни, ж. 1) Одна сторона предмета. 2) Полевая доска у плуга. Херс. Ум. боковинка.
Душеня́тко, душеня́тонько, душеня́точко, -ка, с. Ум. отъ душа.  
Ле́лечко. Cм. леле 2.
Ніт нар. = Ні 1. Галиц. Там люде добрі, де мене ніт. Гол. III. 84.
Обмоскалити, -ся. Cм. обмоскалювати, -ся.
Розлучниця, -ці, ж. Разлучительница. Лати твоя розлучниця, розлучила нас з тобою. Чуб. V. 380.
Роскурюватися, -рююся, -єшся, сов. в. роскури́тися, -рюся, -ришся, гл. 1) Раскуриваться, раскуриться. 2) Сильно дымить.
Словник, -ка, м. Словарь.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КИЧЕРА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.