китай
Китай, -таю, м. 1) Китай. 2) = китайка. Приніс китаю на дві спідниці. Будем драти, пане брате, з китаю онучи. 3) Родъ музыкальнаго инструмента. Можний пан лежит й а в китай грає, ой грає, грає, краще співає.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 240.
Том 2, ст. 240.