Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

киса

Киса, -си, ж. 1) Мѣшокъ, кошелекъ, мошна. В кого віл та коса, в того й грошей киса. Ном. № 10207. За кису світ увесь не мирить. Г. Барв. 448. 2) Веревочный мѣшокъ. Чуб. VI. 403.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 239.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КИСА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КИСА"
Бігуха, -хи, ж. = бігавка.
Бриженята, -нят, бриженятка, -ток, с. мн. ум. отъ брижі.
Гайкати, -каю, -єш, гл. Кричать гай!
Гиркатися, -каюся, -єшся, гл. = гарикатися. Мася з Орисею гиркалпсь: та каже: «тобі жениха пришле архирей», а та каже: «тобі». Св. Л.
Мі́чник, -ка, м. = мечник.
На́вка, -ки, ж. = мавка. Желех.
Однорукий, -а, -е. Однорукій.
Орган, -ну, м. Органъ. Чуб. I. 179; П. 43.
Шалатися, -лаюся, -єшся, гл. Слоняться. Черном. Шалавсь увесь день по городу. Лохв. у. шалаєшся! кричатъ на лошадь, когда она неровно идетъ, туда и сюда сворачивая. Лохв. у.
Шиминути, -ну, -неш, гл. Кольнуть, пырнуть. Вились; він шиминув ножем когось. Новомоск. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КИСА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.