Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

киселичник

Киселичник, -ка, м. Сосудъ, въ которомъ приготовляется киселиця. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 239.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КИСЕЛИЧНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КИСЕЛИЧНИК"
Видаток, -тку, м. Умолоть. Гречка стеблом була путяща, а не було доброго видатку. Волын. г.
Видолати, -лаю, -єш, гл. = здолати. Уман. IV. 46.
Защища́ти, -ща́ю, -єш, сов. в. защити́ти, -щищу́, -ти́ш, гл. Защищать, защитить. Защитив його перед судом. Кв. Драм. 321.
Лиско́, -ка, м. Кличка собаки съ бѣлымъ пятномъ на лбу.
Неспроможність, -ности, ж. = неспромога. Неспроможність гіркая. МВ. (КС. 1902. X. 45).
Опліт, оплоту, м. Изгородь, плетень, огорожа. І оплотом його (виноградник) огородив. Аби маржина не ростягала сіна із стога, огороджують ею оплотом з вориня. Шух. І. 170, 171. Шух. І. 76, 189. Пішла в опліт сіна (взяти). Гол. I. 199.
Повимазувати, -зую, -єш, гл. Вымазать (во множ.). У юхтових чоботях... та так повимазуваних, що дьоготь так з них і тече. Кв.
Тирша, -ші, ж. = з'їди. Тиршу (з сіна), те, що не їсть маржина, загрібають і стелять під ківні корови, а звідси скидають у гній. Шух. І. 172.
Трухло, -ла, с. Порохно, вещество, превратившееся въ прахъ. Шейк.
Цілоденний, -а, -е. Продолжающійся цѣлый день. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КИСЕЛИЧНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.