Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кир-китайка

Кир-китайка, -ки, ж. Родъ ткани. Один на собі дорогий каптан має, та з під того кир-китайку видирає. КС. 1882. XII. 501.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 239.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КИР-КИТАЙКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КИР-КИТАЙКА"
Братусь, -ся, м. ласк. отъ брат. Їж, братуню, покіль сестра перед очима. О. 1862. ѴІІІ. 17.
До́ма I, -ми, ж. = дім. Своя дома. Рк. Левиц. Занесеш до моєї доми. Грин. II. 81. Прийшов.... до своєї доми. Грин. ІІІ. 369.
Закля́кнути, закля́кти. Cм. заклякати.
Накроти́ти, -чу́, -тиш, гл. О кротѣ: взрыть. Кріт землі накрошив.
Обрепіжити, -жу, -жиш, гл. Сильно ударить кнутомъ.
Постискати, -ка́ю, -єш, гл. 1) Пожать (во множествѣ). 2) Стянуть туже (во множествѣ). Постискайте ходаки, а то води нальється. Камен. у.
Скакуця, -ці, ж. = скакавиця. Вх. Зн. 63.
Топитися, -плюся, -пишся, гл. 1) Топиться. Не топись, козаче, марно душу згубиш. Н. п. 2) Расплавляться, растапливаться, оплывать, таять. Свічка топиться. Шейк.
Ушула, -ли, ж. 1) Столбъ, къ кот. прикрѣпляются ворога. Козел. у. К ЧР. 5. 2) Столбъ въ заборѣ, въ пазъ котораго вставляются доски. Козел. у. К. ЧР. 427.
Шалтай, -тая, м. Сорванецъ. Вночі якісь шалтаї йшли та й затаскали його. Мнж. 111.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КИР-КИТАЙКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.