Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кис

Кис, кис!, меж. Уськанье собакъ. Джий! кис, кис! джий! Уджга, рябко! уджга! — цькував дід. Левиц. Пов. 227.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 239.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КИС"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КИС"
Далече́нний, -а, -е. Очень далекій.
Добрі нар. Едва. Добрі мене собаки не з'їли. Гол. ІІІ. 407.
Жовтне́вий, -а, -е. Сентябрьскій.
Зрешіти, -шію, -єш, гл. Сдѣлаться трухлымъ. Вх. Лем. 421.
Кавурник, -ка Большой палець (въ загадкахъ). Желех.
Пороспиватися, -ваємося, -єтеся, гл. Распиться, распьянствоваться (о многихъ). Попи голодні, холодні, необуті, пороспивались. Стор. МПр. 92.
Свірні, -нів, м. мн. Кандалы. А замкнули та Пилинка у желізні свірні. Гол. І. 161.
Совгалка, -ки, ж. = совганка. Вх. Зн. 65.
Убавити, -ся. Cм. убавляти, -ся.  
Умалькувати, -кую, -єш, гл. Уменьшить. Желех. (Ігн. з Никл., Казки 13).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КИС.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.