Вісний, -а, -е. Осевой. вісний ніж. = вісник.
Гоно́би́ти, -блю, -биш, гл. 1) Устраивать, дѣлать какъ слѣдуетъ: удовлетворять, доставлять удовольствіе, употреблять на что. Де що не заробе, усе в хазяйство гонобить. 2) Лелѣять. Вона гонобила надію у серці.
Замо́чування, -ня, с. Замачиваніе.
Злітатися, -та́юся, -єшся, сов. в. злеті́тися, -чу́ся, -ти́шся, гл. Слетаться, слетѣться. Сокіл з орлом та й злітається, сокіл орла та й питається. Злетілись дрібні пташенята. На полі, на роздоллі зліталися по волі сичі.
Клепак, -ка, м. Доска, которую сапожникъ кладетъ къ себѣ на колѣни и разбиваетъ на ней молоткомъ кожу.
Княжити, -жу, -жи́ш, гл.
1) Княжить.
2) Быть женихомъ или невѣстою. Буду ж бо я в суботу княжити, будуть мені бояри служити. Устань, Марусенько, не княжи, відсунь кватирочку, погляди, чи всі бояри на дворі.
Повх, -ха, м. = пільх.
Порода, -ди, ж.
1) Родъ, поколѣніе, фамилія. Се чоловік хорошої породи. Їх уся порода хороша.
2) Разрѣшеніе отъ бремени. В три дні по породі на панське ей гнали.
Розбухикатися, -каюся, -єшся, гл. Раскашляться.
Хапун, -на, м. 1) Хватающій. 2) Взяточникъ. Хапун такий, що й з рідного батька злупить. 3) Чортъ. Там тебе хапун ухопить. А щоб тебе хапун ухопив. 4) Въ загадкѣ: ротъ.
