Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кислота

Кислота, -ти, ж. Кислота. Кислотою взятись. Покрыться кислымъ. Як не вимиєш довго глечика після молока, то він через день кислотою візьметься. Волч. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 240.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КИСЛОТА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КИСЛОТА"
Вісімнадцятий, -а, -е. Восемнадцатый. Наступила вісімнадцята весна. Стор. І. 208.
Господа́ричок, -чка, м. Ум. отъ господарь.
Зди́рливий, -а, -е. Грабительскій.
Земля́, -лі́, ж. 1) Земля. Сирая земля, — ти ж мати моя. Мет. 19. Будь багатий, як земля. Маркев. 4. Де проїдуть — земля горить, кров'ю підпливає. Шевч. 196. На тій землї ростиме инше древо. К. Іов. 18. зе́млю роби́ти, управля́ти. Обрабатывать землю. Ой там будуть нашими костями землю управляти. Чуб. V. 1004. уда́рити ли́хом об зе́млю. Забыть горе, оставить печалиться. Козацтво, ударивши лихом об землю, садило гайдука. Стор. МПр. 126. 2) Земля, страна. Ги, земле турецька, віро бусурменська. Дума. Був у землі Уць чоловік на ймення Іов. К. Іов. 3. Встає шляхецькая земля. Шевч. 131. Виходила до його вся земля. Єв. Мр. І. 5. 3) Земля, земной шаръ. На місяці, як і на землі, єсть гори та долини. Ком. І. 90. Земля у поясі має 37000 верстов навкруги себе. Ком. І. 16. Ум. земе́лька, зе́мленька. Грин. III. 302.
Иверь, -ря, м. Зарубка поперегъ дерева. Н. Вол. у.
Кобила, -ли, ж. 1) Кобыла. Норовиста як кобила. Ном. № 2672. Старій кобилі не брикаться, сивій бабі не цілуваться. Ном. № 8888. 2) Скамья на высокихъ ножкахъ, употребляемая при мазаньѣ стѣнъ и потолковъ. 3) Скамья или подмостки, на которыхъ наказываютъ кнутами преступниковъ. 4) Бревно, на которомъ кожевники развѣшиваютъ кожу для выработки и для сушки. Вас. 157. 5) У горшечниковъ: круглый или кубическій комъ глины, вѣсомъ отъ 8 до 30 пудовъ, составленный изъ слѣпленныхъ вмѣстѣ отдѣльныхъ шаровъ мокрой глины. Вас. 178. 6) Названіе шестерки трефъ при игрѣ въ цигана. КС. 1887. VI. 466. Ум. кобилка.
Обережність, -ности, ж. Осторожность. А Петра везли тихою ступою з обережностю. К. ЧР. 177.
Одноманітно нар. Однообразно.
Порушати, -ша́ю, -єш, сов. в. порушити, -шу, -шиш, гл. 1) Двигать, двинуть. 2) Трогать, тронуть. Віл не порушав з ясел жадного стебла. Драг. 109. Также и въ нравствен. смыслѣ: Може й Русалку, думаю собі, весна порушить, і піде вона, щоб навтішатися з гаїв, левад та лук. Г. Барв. 374. 3) Побуждать, побудить. Як тебе сумління порушило отак зробити? Н. Вол. у.
Приспатися, -плю́ся, -пишся, гл. Поспать съ мужчиной. Вх. Лем. 456.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КИСЛОТА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.