Вісімнадцятий, -а, -е. Восемнадцатый. Наступила вісімнадцята весна.
Господа́ричок, -чка, м. Ум. отъ господарь.
Зди́рливий, -а, -е. Грабительскій.
Земля́, -лі́, ж. 1) Земля. Сирая земля, — ти ж мати моя. Будь багатий, як земля. Де проїдуть — земля горить, кров'ю підпливає. На тій землї ростиме инше древо. зе́млю роби́ти, управля́ти. Обрабатывать землю. Ой там будуть нашими костями землю управляти. уда́рити ли́хом об зе́млю. Забыть горе, оставить печалиться. Козацтво, ударивши лихом об землю, садило гайдука. 2) Земля, страна. Ги, земле турецька, віро бусурменська. Дума. Був у землі Уць чоловік на ймення Іов. Встає шляхецькая земля. Виходила до його вся земля. 3) Земля, земной шаръ. На місяці, як і на землі, єсть гори та долини. Земля у поясі має 37000 верстов навкруги себе. Ум. земе́лька, зе́мленька.
Иверь, -ря, м. Зарубка поперегъ дерева.
Кобила, -ли, ж.
1) Кобыла. Норовиста як кобила. Старій кобилі не брикаться, сивій бабі не цілуваться.
2) Скамья на высокихъ ножкахъ, употребляемая при мазаньѣ стѣнъ и потолковъ.
3) Скамья или подмостки, на которыхъ наказываютъ кнутами преступниковъ.
4) Бревно, на которомъ кожевники развѣшиваютъ кожу для выработки и для сушки.
5) У горшечниковъ: круглый или кубическій комъ глины, вѣсомъ отъ 8 до 30 пудовъ, составленный изъ слѣпленныхъ вмѣстѣ отдѣльныхъ шаровъ мокрой глины.
6) Названіе шестерки трефъ при игрѣ въ цигана. Ум. кобилка.
Обережність, -ности, ж. Осторожность. А Петра везли тихою ступою з обережностю.
Одноманітно нар. Однообразно.
Порушати, -ша́ю, -єш, сов. в. порушити, -шу, -шиш, гл.
1) Двигать, двинуть.
2) Трогать, тронуть. Віл не порушав з ясел жадного стебла. Также и въ нравствен. смыслѣ: Може й Русалку, думаю собі, весна порушить, і піде вона, щоб навтішатися з гаїв, левад та лук.
3) Побуждать, побудить. Як тебе сумління порушило отак зробити?
Приспатися, -плю́ся, -пишся, гл. Поспать съ мужчиной.
