Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кишкатий

Кишкатий, -а, -е. Съ краснымъ наростомъ на головѣ (объ индѣйскомъ пѣтухѣ). индик кишкатий! говорится о спесивомъ человѣкѣ. О. 1861. XI. Кух. 16.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 242.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КИШКАТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КИШКАТИЙ"
Батовий, -а, -е. Вьючный. Научить усяким добром батових коней. Вас. 210.
Вівсюга, -ги, ж. Раст. Avena fatua L. ЗЮЗО. І. 113. Вх. Пч. І. 9.
Гикало, -ла, м. = гикавець. Вх. Зн. 10.
Дриглі́, -лі́в, м. мн. = драглі. Вх. Зн. 16.
За́рва, -ви, ж. Обрывъ, глыба земли. Угор.
Перекіцнутися, -ну́ся, -не́шся, гл. Перекувыркнуться. Вх. Уг. 258.
Підземний, -а, -е. Подземный. Освічуєш підземні глибокости. К. Іов. 59. Загоготів якийсь підземний глас. Греб. 373.
Плохута, -ти, м. Смирный, тихій человѣкъ. Так плохута, нікому нічого. Черк. у. Ум. плохутка. Еней же був собі плохутка. Котл. Ен. III. 36.
Повідші́птувати, -тую, -єш, гл. = Повишіптувати.
Рипа, -пи, ж. 1) Промоина, рытвина. Ананьев. у. 2) Высокій обрывистый берегъ, обрывъ. Шух. І. 80. Вх. Зн. 59. Ум. рипка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КИШКАТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.