Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кишкатий

Кишкатий, -а, -е. Съ краснымъ наростомъ на головѣ (объ индѣйскомъ пѣтухѣ). индик кишкатий! говорится о спесивомъ человѣкѣ. О. 1861. XI. Кух. 16.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 242.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КИШКАТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КИШКАТИЙ"
Виконавець, -вця, м. Исполнитель. Желех.
Кудерець, -рця, м. Ум. отъ кудерь.
Лабуштан, -ну, м. Раст. Aconitum Cammarum. Шух. І. 21.
Обранка, -ки, ж. Оторочка верхней одежды снурками. Гол. Од. 75.
Пийка, -ки, ж. пт. = піщак. Вх. Пч. II. 8.
Полокшити, -шу́, -ши́ш, гл. Искрошить какъ лапшу.
Предковіцький, -а, -е. = предковічний. Се земля наша предковіцька. Н. Вол. у.
Радонька, радочка, -ки, ж. Ум. отъ рада.
Роздявляти, -ля́ю, -єш, сов. в. роздявити, -влю, -виш, гл. и пр. = роздзявляти, роздзявити и пр. Чого ти стоїш, роздявивши рот? Левиц. Пов. 45.
Щенюк, -ка, м. = щеня 1, 2. Вх. Пч. II. 5. Вх. Зн. 84.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КИШКАТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.