Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кишкатий

Кишкатий, -а, -е. Съ краснымъ наростомъ на головѣ (объ индѣйскомъ пѣтухѣ). индик кишкатий! говорится о спесивомъ человѣкѣ. О. 1861. XI. Кух. 16.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 242.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КИШКАТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КИШКАТИЙ"
Бждирка, -ки, ж. Рыба Phonixus rivularis. Вх. Пч. II. 20.
Верб'Я, -б'я, с. соб. Вербы. Куди не повернешся — золоте верб'я росте. Ном. № 3136.
Виплоджуватися, -джуюся, -єшся, сов. в. виплодитися, -джуся, -дишся, гл. Плодиться, выводиться, вывестись; рожаться, родиться. Де хто виплодився, туди й лине. Посл.
Відшукування, -ня, с. Отыскиваніе. Ном., стр. II.
Вус, -са, м. см. ус.
Зві́ток, -тку, м. Пучекъ расчесаннаго льна. Вх. Уг. 249.
Кравецький, -а, -е. Портняжескій.
Покійний, -а, -е. Покойный, умершій. Загубила материну хустку, що ще од її покійної матері. Кв.
Пошарпушки, -шок, ж. мн. Тормошенье, дерганіе туда и сюда. Багацьке побігашок і пошарпушок треба йому було спожити. МВ. ІІІ. 80.
Таборувати, -ру́ю, -єш, гл. Стоять лагеремъ. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КИШКАТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.