Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

киринниця

Киринниця, -ці, ж. 1) Пачкунья, маральщица. Желех. 2) Помойная лохань. Желех. У гуцуловъ употребляется какъ ругательное слово относительно женщинъ. Шух. І. 34.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 239.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КИРИННИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КИРИННИЦЯ"
А́ндека = (он де), нар. Вонъ, вонъ тамъ. (Угор). Ogon. 217.
Вугол, -гла, м. 1) = куток. 2) = ріг. (наружный уголъ, уголъ улицы).
Дейне́цький, -а, -е. Относящійся къ дейнек'ѣ. Зашуміли в лузі дуби кучеряві загукали гадячане на дейнецькі лави. К. Досв. 202.
Зали́чки, -чок, ж. мн. Шелевочная обивка стѣнъ, сложенныхъ изъ бревенъ. Залички поробив добрі. Н. Вол. у.
Кавуля, -лі, ж. Названіе кукушки. Зозуле-кавуле! чи довго ще мені у батенька, у матінки жити? Новц.
Навви́шки нар. = заввишки.
Нагари́катися, -каюся, -єшся, гл. Наворчаться.
Ошалений, -а, -е. Ошалѣлый, шальной.
Родовитий, -а, -е. 1) Родовитый, знатный. Чи ти роду багатого, чи ти роду родовитого? Чуб. V. 911. 2) Наслѣдственный, прирожденный. Мил. 34. Він родовитий злодій. 3) Плодородный. Родовита земля.
Ростріскатися, -каюся, -єшся, гл. Растрескаться, расколоться. Той гніздюк так і росплився по черіні і ростріскавсь. Г. Барв. 323.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КИРИННИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.