Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кирпатий

Кирпатий, -а, -е. Курносый. Перехрести ніс, щоб великій ріс, а то кирпатий. Ном. № 5447., Ум. кирпатенький. Моя (дівчина) он бач русява, що трошки кирпатенька. Кв. І. 15.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 239.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КИРПАТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КИРПАТИЙ"
Блазнувати, -ную, -єш, гл. Дурачиться. Желех.
Ворок, -ка, м. 1) Мѣшокъ. Питався лях: «Що ти постелив?» — Ворок. — «Чим ти вкрився?» — Воротом. — «Що ти поклав у голови?» — Ворок. — А він уліз у мішок, то постелився і вкрився й під головами, й під ногами, — то все один. Ном. № 1308. 2) Небольшой мѣшочекъ со скошенной нижней частью такъ что внизу только одинъ уголъ, — служить для отдавливанія творога. Ум. ворочок. Мнж. 177. Висів під полом у ворочку сир. Мнж. 81. Йде хазяйка у комору та й тягне чого небудь ворочок. О. 1862. І. 73.
Лото́чок, -чка, м. Деревянная трубка, по которой мука идетъ изъ подъ жернова. Черниг. у.
Накара́тися, -ра́юся, -єшся, гл. Перенести наказаніе, кару; претерпѣть несчастіе, горе.
Пашіти, -шу, -шиш, гл. 1) Издавать сильный запахъ. Погана смердюча горілка — аж із рота пашить. 2) Пышать, бить (о пламени). А полум'я з рота так і паше, так і паше. Рудч. Ск. II. 31.
Перехвалити Cм. перехвалювати.
Підмолодь, -ді, ж. Молодь, пивныя дрожжи.
Покритенько, -ка, с. Ум. отъ покриття.
Розійтися Cм. розіходитися.
Скиснути Cм. окисати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КИРПАТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.