Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кицюня

Кицюня, -ні и кицю́нечка, -ки, ж. Ум. отъ киця.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 241.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КИЦЮНЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КИЦЮНЯ"
Запе́цькати, -каю, -єш, гл. Запачкать.
Зом'яти, -мну, -неш, гл. = зімнятиЗомняв на кабаку. Ном. № 3960.
Ідосі нар. = досі.
Камізелок, -лка, м. Жилетъ. Гол. Од. 15.
Лазіння, -ня, с. Ползаніе. Ном. № 975.
Насе́рдний, -а, -е. Сердечный. Ти мої рани насердні загоїла, замовила рідним словом, рідною піснею. Г. Барв. 492. Не діло мене крушило, а туга насердна. Г. Барв. 119.
Перералити Cм. перералювати.
Попритуляти, -ля́ю, -єш, гл. То-же, что и притулити, но во множествѣ. Попритуляв... (одрізані) уха до голови, — вони знов поприростали. Рудч. Ск. І. 109.
Пстружок, -жка, м. Ум. отъ пструг.
Пуздракуватий, -а, -е. Одутлый, одутловатый? Він був собі якийсь малий, пуздракуватий та болізний. Мир. ХРВ. 53.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КИЦЮНЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.