Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

китити

Китити, -кичу, -тиш, гл. Дѣлать кисти. Та шила хусточки з китаєчки, лишила китиці з заполочі. Мил. 88.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 240.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КИТИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КИТИТИ"
Бульва, -ви, ж. Луковица. Додають цибулі (гички або бульви). МУК. І. 97.
Завда́ванка, -ки, ж. Согрѣтое молоко съ примѣсью сметаны. Камен. у.
Зубний, -а́, -е́ Зубной. Прилипла вже до кости моя кожа, зостався я із яслами зубними. К. Іов. 42.
Перебігти Cм. перебігати.
Поголосний, -а, -е. Шумный. Зашумять ліѣси поголуосниї. Грин. III. 12.
Позаспокоювати, -ко́юю, -єш, гл. Успокоить (многихъ). На превелику силу то тим, то сим позаспокоював їх. Богодух. у.
Стіль, стелі, ж. = стеля. Н. Вол. у.
Тежик, -ка, м. Цвѣточный горшокъ, вазонъ. Остер. у. Рк. Левиц.
Четверня, -ні, ж. Четверка. Пан четвернею пробіжить. МВ. І. 22.
Чіпочок, -чка, м. 1) Ум. отъ чіп. 2) Ум. отъ чіпок.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КИТИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.