Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

китити

Китити, -кичу, -тиш, гл. Дѣлать кисти. Та шила хусточки з китаєчки, лишила китиці з заполочі. Мил. 88.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 240.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КИТИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КИТИТИ"
Авру́кати, -каю, -єш, гл. О голубяхъ: ворковать. Желех.
Батіночко, -ка, м. = батенько. Батіночку рідненький, матіночко, моя голубочко! рятуйте! Кв.
Валов'Яний, -а, -е. Сдѣланный изъ валу 2. Желех. Валов'яний клубок. Драг. 44.
Знавіснілий, -а, -е. Взбѣсившійся, сошедшій съ ума.
Легкоду́мний, -а, -е. Легкомысленный. Желех.
Нагорта́ти, -та́ю, -єш, сов. в. нагорну́ти, -ну́, -неш, гл. Нагребать, нагрести. Взяв ціпа... і нагорнув проса під сніп. Рудч. Ск. І. 56.
Пиленя, -ня́ти, с. = пуленя. О. 1862. VIII. 49.
Поміщатися, -щаюся, -єшся, сов. в. поміститися, -міщуся, -стишся, гл. Помѣщаться, помѣститься. Ном. № 8817. Рудч. Ск. І. 62.
Совганка, -ки, ж. = сковзалка. Вх. Зн. 65.
Чаплія, -лії, ж. 1) Сковородникъ, которымъ беруть сковороду. Кухарка чаплію вхопила. Котл. Ен. 2) Cм. лук 3.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КИТИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.