Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

китити

Китити, -кичу, -тиш, гл. Дѣлать кисти. Та шила хусточки з китаєчки, лишила китиці з заполочі. Мил. 88.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 240.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КИТИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КИТИТИ"
Астроно́мія, -мії, ж. Астрономія. Шевч. (О. 1862. VI. 23). Наука про зорі зветься астрономія. Ком. І. 58.
Великодушний, -а, -е. Великодушный. О, Байдо, воїне великодушний. К. Бай. 20.
Нагодо́вувати, -вую, -єш, сов. в. нагодува́ти, -ду́ю, -єш, гл. Накармливать, накормить. Попа одним обідом не нагодуєш. Ном. № 218.
Переробляння, -ня, с. Передѣлываніе. Богод. у.
Повивішувати, -шую, -єш, гл. Вывѣсить (во множествѣ).
Пригодитися, -джу́ся, -ди́шся, гл. Случиться, приключиться.
Прочвалати, -ла́ю, -єш, гл. Протащиться, проплестись.
Ришляк, -ка, м. У гребенниковъ: небольшіе рога молодаго скота. Вас. 163.
Убожіти, -жію, -єш, гл. = убожати.
Упука, -ки, ж. Вдавленіе. Мнж. 177.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КИТИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.