Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

китити

Китити, -кичу, -тиш, гл. Дѣлать кисти. Та шила хусточки з китаєчки, лишила китиці з заполочі. Мил. 88.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 240.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КИТИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КИТИТИ"
В'язниця, -ці, ж. Тюрьма; заключеніе. Гол. І. 162. Да чи правда, що губили Пилипка в в'язниці. Лукаш. 137.
Гарбання, -ня, с. Захватъ, грабежъ. Гарбання чужої предківщини. К. XII. 133.
Гу́мор, -ру, м. Юморъ. Левиц. І. (Пр. 1868, 474).
Змостити, -ся. Cм. змощувати, -ся.
Карасик, -ка, карасичок, -чка, м. Ум. отъ карась.
Клекацка, -ки, ж. Крыжовникъ. Вх. Лем. 425.
Одіти 2, -ся. Cм. одівати, -ся.
Слиз, -зу, м. 1) Слизь. Желех. 2) Раст. Malva silvestris. Вх. Пч. І. 11.
Трибух, -ха, м. Требуха. Шейк.
Цапіна, -ни, ж. = сапіна. Шух. І. 176.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КИТИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.