Безличний, -а, -е. Безстыжій, неприличный.
Варвар, -ра, м. Варваръ.
Відхожати, -жаю, -єш, гл. = відходити. Старший брат теє зачуває, до утрені божественної одхожає.
Дід, -да, м. 1) Дѣдъ. То ж мій дід — материн батько. 2) Старикъ. Сердилась баба на діда, а дід того не знав. Вѣжливость сельская требуетъ, чтобы всякій молодой и среднихъ лѣтъ человѣкъ называлъ ді́дом каждаго старика. 3) Нищій. Захтів у діда випросить хліба. 4) Чучело на огородахъ, чтобы отпугивать птицъ; то-же башта́нний дід — на бахчѣ. 5) Родъ танца. Дай хліба — поскачу діда. 6) Раст. Cirsium lanceolatum Scop. 7) Снопъ соломы или камышу, сложенный такъ, что половина вершками в одну сторону, а половина въ другую. 8) Родъ кушанья, приготовляемаго изъ пшена и муки; то-же, что и лемішка изъ ржаной муки. 9) Діди́. а) Предки, дѣды. б) Поминовеніе усопшихъ на Ѳоминой недѣлѣ. в) Тѣни по угламъ комнаты. невеселі ті коротенькі пилипівчані дні.... день похожий на вечір, а вечір на ніч. по закутках зрана до вечора стоять діди. Связанные попарно початки кукурузы, висящіе, какъ украшеніе, въ гуцульскихъ хатахъ подъ образами. Ум. Дідо́к, дідо́чок, діду́нь, діду́ньо, діду́нечко, діду́сь, діду́сик, діду́сьо, діду́сечко. Ув. Діди́ще, дідуга́, дідуга́н. Еней заснув і бачить снище: пред ним стоїть старий дідище.
Допа́рок, -рка, м. Принадлежащій парѣ, одинъ изъ пары. Ум. допа́рочок.
Кабутка, -ки, ж. Игра, во время которой бросаютъ палку такъ, чтобы она ударялась то однимъ, то другимъ концомъ о землю.
Качечка, -ки, ж. Ум. отъ качка.
1) Уточка. Ой на ставу, на ставочку качечка ночує. Употребляется какъ ласкательное слово къ женщинамъ: моя ж ти, качечко!
2) = коник 4.
Кашлюк, -ка́, м. Коклюшъ.
Нага́льно нар. 1) Спѣшно. 2) Внезапно. 3) Бурно, порывисто. Нагально дише.
Розлетітися Cм. розлітатися.