Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кинджал

Кинджал, -лу, м. Кинжалъ. А є у нас, коли хочеш, турецькі запоясники, кинджали, однакі завдовжки і одного майстера. К. ЧР. 168.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 238.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КИНДЖАЛ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КИНДЖАЛ"
Бабойка, -ки, ж. Ум. отъ баба.
Відгарбати, -баю, -єш, гл. Отнять, отобрать. Насилу відгарбав свого кожуха від брата.
Заква́кати, -каю, -єш, гл. Заквакать.
Ляшкова́тий, -а, -е. Ополячившійся. Либонь ви, куме, ляшковаті, що так за панів тягнете. Подольск. г.
Навіже́ний, -а, -е. Безумный, сумасшедшій. Юпітер, гнівом роспалений, влетів до них мов навіжений. Котл. Ен. VI. 5.
Натовчи, -чу, -че́ш, гл. = натовкти. Желех.
Поцвяхувати, -ху́ю, -єш, гл. Обить гвоздиками для украшеніи.
Топчило, -ла, с. Чанъ, въ которомъ топчуть виноградъ. Шейк.
Тріскотати, -кочу́, -чеш, гл. Трещать.
Хвастливо нар. Хвастливо.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КИНДЖАЛ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.