Виховати, -ся. Cм. виховувати, -ся.
Дава́тися, даю́ся, дає́шся, сов. в. да́тися, да́мся, даси́ся, гл. 1) Даться, отдаться. А довго покружили й коло Трапезонда: не дався в руки. Ох, не даймося, панове молодці, ми.... у неволю. Сію конопельки дрібні зелененькі, сами не беруться, мені не даються. 2) Позволить, допустить. Було тобі уродиться, було тобі вдаться, було тобі та й не даться з себе насміяться. Не давайся кожному вітрові повівати. 3) Быть даннымъ, имѣться. Як би то далися орлинії крила, за синім би морем милого знайшла. Коб далося хоч одну годину, як прийшов оце, то б вирятував. 4) Да́тися зна́ти, — у знаки́. Дать себя знать, помнить, почувствовать. Чи ще ж тобі не далася тяжкая неволя знати. Дума, Було тобі Хмельницького у вічні часи не займати; бо дався мені гетьман Хмельницький гаразд-добре знати. Дамся ж я їм у знаки! 5) — на підмо́ву. Дать себя обмануть. Я.... такої (дівчини) жду, щоб ся не дала парубкові на підмову. 6) — в тямки́. Дать себя помнить. Мабуть добре Московщина в тямки їй далася! Бо уночі тілько й знає, що москаля кличе. 7) — на мо́ву, на ре́чі. Быть разговорчивымъ, краснорѣчивымъ. Улита чогось на речі не давалась: якась смутна наче зробилась. Друге на речі не дається, а в неї слово — як струмочок дзюрчить. 8) — у ві́чі. Показаться на глаза. Привели його до матері, а сами повертались, не дались у вічі матері. 9) — на я́вку. Показаться. Це вещ така невидима (чорт), а то якось то він на явку дався.
Заски́глити, -глю, -лиш, гл. Жалобно застонать, завыть, завизжать, залаять. Одна гонча заскиглила і стала дряпать лапами і скребти землю. Аж гульк! із-за байраку татарва! як заскиглять, мов собаки.
Злічуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. злічи́тися, -чу́ся, -чишся, гл. Сосчитываться, сосчитаться.
Марцьо́вий, -а, -е. Мартовскій. Нема з нього нічого, як з снігу марцьового.
Обдзьобати, обдзюба́ти. Cм. обдзьобувати.
Позаголювати, -люю, -єш, гл. Обнажить, поднявъ платье (о многихъ).
Попересіювати, -сіюю, -єш, гл. Пересѣять (во множествѣ).
Ступак, -ка, м.
1) Конная мельница.
2) Конь, хорошо идущій шагомъ. Чує Петро, — тупотять коні.... Роспізнає нешвидку ристь двох ступаків. Два бахмати, гривасті ступаки ішли під ними.
3) Перекладина въ лопатѣ или заступѣ для упора ноги при копаніи. Ум. ступачо́к. Кінь-ступачок.
Шелюга, -ги, ж. = шелюг.
