Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

киркати

Киркати, -каю, -єш, [p]одн. в.[/p] ки́ркнути, -кну, -неш, гл. Рѣзко пронзительно кричать, крикнуть (о курицѣ). Желех. Пипоть у курей після ячменю робиться, — вони тоді киркають. Грин. І. 253.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 239.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КИРКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КИРКАТИ"
Гри́виця, -ці, ж. = Грива 3. Драг. 243.
Гупо́тнява, -ва, с. 1) Топотъ. Чую: гупотнява по дорозі, — думав, що коні біжать. Новомоск. 2) Стукотня (глухими ударами).
Жу́пище, -ща, с. Яма, гдѣ была соляная копь.
Кедзі-кедзі! меж. Призывъ козъ. Вх. Зн. 24.
Ли́куватий, -а, -е. 1) Мочалистый. Як поростуть великі коноплі, то волокно буде ликувате. Волч. у. 2) Волокнистый, жилистый. Якась ликувата диня та несолодка. Волч. у.
Мисли́вство, -ва, с. Охота на звѣрей.
Привернути, -ся. Cм. привертати, -ся.
Сазан, -на, м. Рыба: карпъ. Онисько кашовар щербу притирив ваганами, варену густо з сазанами. Мкр. Г. 4.
Стегевце, -ця, с. Ум. отъ стегно.
Шовковий, -а, -е. 1) Шелковый. Шовкова плахта не к будню, а к святу. Ном. 2) шовко́ва трава. Раст.: a) Stipa pennata L. ЗЮЗО. I. 138. б) Phalaris arundinacca L. Var picta. ЗЮЗО. I. 131. Ум. шовковенький. Зав'яжи мені головоньку, бо то мені болить дуже, хусткою біленькою, біленькою да шовковенькою. Чуб. V. 87.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КИРКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.