Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кирр!

Кирр! меж. Выражаетъ пронзительный крикъ испуганной курицы. На сідало тихе́ чиясь рука жорстка сягає помацьки і курицю хапає... «Кирр! кирр! кудах!». К. Дз. 145.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 239.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КИРР!"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КИРР!"
Багатиревий, -а, -е. Полн. фор. = багатирів.
Вертітися, -чуся, -тишся, гл. Вертѣться, крутиться. Вертиться, мов в'юн в ополонці. Ном. № 3124. Вертиться, як муха в окропі. Ном. № 10068.
Гарап, -па, м. = арап.
Да́рма́ нар. 1) Ни за что, напрасно, понапрасну. Тоді б не сердився дарма. Ком. II. 2) Ничего не значить, пускай его, ну его, нужды нѣтъ, ничего. Дарма — ярма, аби б воли були. Ном. «Тату! лізе чорт у хату!» — «Дарма, аби не москаль. Ном. № 809. Мо' то й не ваше, та дарма, беріть уже. 3) Не хуже чѣмъ, не уступаетъ. Вітряк меле дарма водяного млина. Н. Вол. у. Таке солодке зілля, дарма патоки. Н. Вол. у. 4) Дарма́ що. Не смотря на то, что; не взирая на то, что; хотя. Одвітував Оврам і каже: Ой зважився б я сказати щось добродієві моєму, дарма, що пил і попіл. Св. П. Дарма, що голий, да в під'язках. Посл. Да́рма-га́рма. Ни съ того, ни съ сего. Причепився дарма-гарма, задивився, що я гарна. Н. п.
Захрупостіты, -щу, -стыш, гл. Захрустѣть, затрещать; о снѣгѣ: заскрипѣть. Захрупостів сніг. Г. Бара 167.
Осмалюватися, -лююся, -єшся, сов. в. осмали́тися, -лю́ся, -лишся, гл. = обсмалюватися, обсмалитися.
Пам'ятний, -а, -е. = пам'ятковий. Дав пам'ятного. Ном. № 5821.
Перестрочити Cм. перестрочувати.
Підганятися, -ня́юся, -єшся, сов. в. підігнатися, підженуся, -нешся, гл. 1) Подгоняться, подогнаться, понукаться. 2)вгору. Подростать, подрости. Там цвіли квітки, підганялася вгору трава, готова під косу. Левиц. І. 373.
Поспівати I, -ва́ю, -єш, сов. в. поспіти, -пію, -єш, гл. 1) Созрѣвать, созрѣть. Поспіють яблука. ЗОЮР. І. 310. Козакова пшениця поспіла. Мет. 28. 2) Успѣвать, успѣть. Поспієш з козами на торг. Ном. № 5563. Ой умер син у неділю вранці, нелюба невістка в обідню годину, та й не поспіла в одну домовину. Чуб. V. 714. 3) = постигати, постигнути 3. Ні кадила, ні світила, — отак мене смерть поспіла. Грин. III. 144.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КИРР!.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.