Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кицька

Кицька, -ки, ж. Ум. отъ киця.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 241.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КИЦЬКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КИЦЬКА"
Вутюхна, -ни, ж. = вутка. Грин. ІІІ. 112.
Дригави́ця, -ці, ж. и пр. = дрігавиця и пр.
Обгорнути, -ся. Cм. обгортати, -ся.
Опранцюватіти, -тію, -єш, гл. 1) Покрыться сифилитическою сыпью. 2) Сильно опротивѣть. Аж опранцюватіє з тобою балакавши. Кролев. у.
Охолоджуватися, -джуюся, -єшся, сов. в. охолоди́тися, -джу́ся, -ди́шся, гл. Прохлаждаться, прохладиться.  
Первовік, -ка и -ку, м. Начало вѣковъ. Гой, чи так тепер, як було здавна, як було здавна, й а з первовіка. Kolb. І. 96. Так було з первовіку. ЕЗ. V. 100.
Перекупень, -пня, м. Мелкій торговецъ; перекупщикъ.
Сапачка, -ки, ж. Ум. отъ сапа.
Сухоперний, -а, -е. Вымытый безъ предварительнаго намачиванья и бученья. Г. Барв. 44.
Хабник, -ка, м. Кустарникъ. Вх. Зн. 76.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КИЦЬКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.