Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кицька

Кицька, -ки, ж. Ум. отъ киця.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 241.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КИЦЬКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КИЦЬКА"
Веретенниця, -ці, ж. = веретільник. Вх. Пч. II. 16.
Виторочити Cм. виторочувати.
Неминучість, -чости, ж. Неминуемость, неизбѣжность. Желех.
Полуденник, -ка, м. Насѣк. Syrrphus. Вх. Пч. II. 27.
Пошарудіти, -джу, -диш, гл. Пошуршать.
Розгуторити, -рю, -риш, гл.мову. Разговориться. Із вітром сонечко розгуторило мову про силу, бачите, хто з них моцніший був. Греб. 375.
Руковини, -вин, ж. мн. = заручини. Чуб. IV. 65.
Сотак, -ка, м. Житель Шаришской столицы въ Венгріи. О. 1861. І. 265.
Трін, трону, м. Рыбій жиръ. Шейк. Cм. трон 3.
Шкваренина, -ни, ж. = лій. Вх. Лем. 485.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КИЦЬКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.