кишіти
Кишіти, -шу, -ши́ш, гл. Кишѣть. Аж кишить невольника у Сиракузах.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 242.
Том 2, ст. 242.