Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кирпич

Кирпич, -чу, м. Плиты навозу для топки въ печахъ. Харьк. г. Екат. г.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 239.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КИРПИЧ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КИРПИЧ"
Бека, -ки, ж. Дѣтск. Гадость. Cм. беку, бецяти.
Бескедина, -ни, ж. Крутой горный обрывъ. Желех.
Білогрудий, -а, -е. Имѣющій бѣлую грудь, бѣлогрудый. Шейк., Ум. білогруденький.
За́рва, -ви, ж. Обрывъ, глыба земли. Угор.
Обрікуватися, -куюся, -єшся, гл. = обрікатися. Обрікувалась почепити рушник на хрест. Ковел. у.
Повкладатися, -даємося, -єтеся, гл. Улечься (о многихъ). К. Досв. 93. Повечерявши, старі люде спать повкладались. К. ДС. 13.
Попровадити, -джу, -диш, гл. Потащить, понести, повезти. І попровадили тих братів на Сібір. Грин. І. 97.
Прибути Cм. прибувати.
Примушати, -ша́ю, -єш, примушувати, -шую, -єш, сов. в. примусити, -мушу, -сиш, гл. Принуждать, принудить, заставлять, заставить. Чуб. V. 305. Піхто тебе не примушав. Н. Вол. у. Примусив учеників своїх увійти в човен. Єв. Мр. VI. 45.
Тридесять, -ти числ. Тридцать. Єсть за тридесять земель попович Ясат. Рудч. Ск. II. 104.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КИРПИЧ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.