Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кирпич

Кирпич, -чу, м. Плиты навозу для топки въ печахъ. Харьк. г. Екат. г.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 239.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КИРПИЧ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КИРПИЧ"
Де́белень, -ня, м. Крѣпкаго сложенія здоровякъ.
Загра́катися, -каюся, -єшся, гл. Зазѣваться. Мене... послано, що вже не зап'ю, не забалакаюсь, не загракаюсь, та й не злякаюсь. Г. Барв. 443.
Натуркувати, -кую, -єш, сов. в. натуркати, -каю, -єш, гл. 1) Наговаривать, наговорить очень много, натараторить. Натуркали мені повні вуха, — вже я не знаю що й до чого. 2) Наговаривать, наговорить на кого-либо.
Пітний, -а́, -е́ Потный. Воно маленьке сонне, пітне, — простудимо. Г. Барв. 168.
Повіз 2 нар. = повз. Лохв. у. Іду повіз його та й думаю: чи займе ж він мене? Пирят. у.
Пороспросторювати, -рюю, -єш, гл. То-же, что и роспросторити, но во множествѣ.
Посовати, -ваю, -єш, гл. Подвигать, посовать.
Пустий, -а́, -е́ 1) Пустой. 2) Пустой, глупый, безсодержательный, легкомысленный. Да ти пусту оце бесіду звів. Федьк. А в козака розум пустий; хоче дівку з ума звести. Грин. III. 259. 3) Ненужный, безполезный. Вх. Зн. 57. Пусте зілля. Сорная трава. Вх. Зн. 57.
Речи, -чу, -чеш, гл. = ректи. Вх. За. 59.
Стосуватися, -суюся, -єшся, гл. Относиться. Сі слова не до тії пісні стосуються. Мовчить, неначе до його і не стосується. Сквир. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КИРПИЧ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.