Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кислий

Кислий, -а, -е. Кислый. Кисле в рот тисне. Ном. № 5086. Борщ кислий, оскомистий, чорт зна колишній. ЗОЮР. І. 217. кисле молоко́. Простокваша. Дак мати все було любить молоко парене, а ми все кисле. ЗОЮР. І. 229., Ум. кисле́нький.  
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 240.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КИСЛИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КИСЛИЙ"
Відпрохувати, -хую, -єш, сов. в. відпрохати, -хаю, -єш, гл. = відпрошувати, відпросити.
Гу! меж. 1) Ау! А де ти? гу! сховайсь у ліс, а я в траву. Ном. № 14142. 2) Подражаніе гудѣнію, напр. вѣтра. Вітер каже: «гу-гу-гу, сім свит продму». Ном. № 11161. Также о непрерывномъ звукѣ плача: А зузуленька як ку, так ку! а я молода, як гу, так гу! Чуб. V. 589. 3) Протяжный выкрикъ при пѣснѣ. І — гу! Загнув батько дугу! Шевч. 187. Свекор оженився батько утопився.... І — гу!... Шевч. 339.
Дома́зати Cм. домазувати.
Запла́катися, -чуся, -чешся, гл. = заплакати. Стелешь білу постіль та заплачеться. Чуб. V. 26.
За́смажка, -ки, ж. Жиръ, пережаренный съ мукой для заправки кушанья.
Надпи́лювати, -люю, -єш, сов. в. надпиля́ти, -ля́ю, -єш, гл. Надпиливать, надпилить.
Рямити, -млю, -миш, гл. Складывать въ складки. Угор.
Сиротина, -ни, об. Сирота. Нема впину вдовиному сину, що звів з ума дівку сиротину. Мет. 14. Ум. сиротинка.
Хибно нар. Ошибочно.
Хір, хоря, м. = тхір. Вх. Зн. 76.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КИСЛИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.