Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кислий

Кислий, -а, -е. Кислый. Кисле в рот тисне. Ном. № 5086. Борщ кислий, оскомистий, чорт зна колишній. ЗОЮР. І. 217. кисле молоко́. Простокваша. Дак мати все було любить молоко парене, а ми все кисле. ЗОЮР. І. 229., Ум. кисле́нький.  
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 240.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КИСЛИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КИСЛИЙ"
Вандрівний, -а, -е. = мандрівний. Желех. Вандро́вний чоловік: усе вандрує.... Фр. Пр. 136.
Ворозький, -а, -е. 1) Шаловливый. Шух. І. 32. 2) Быстрый, горячій. Ворозький кінь. Вх. Зн. 8. Желех.
Запо́на, -ни, ж. 1) Пологъ, занавѣска. На вікнах... запони. Мир. Пов. ІІ. 56. Чорною запоною застилає очі. Мир. Пов. І. 120. 2) Застежка. Срібнії запони. Лукаш. 46. 3) Препятствіе, помѣха. Камен. у. Ум. запо́нка. Одчини! — Не одчиняє. Він як суне двері ногою... У хату, — аж він там за запонкою. ЗОЮР. І. 160.
Затя́жок, -жку, м. = затяг. Ходив по Вкраїні, водячи затяжки. Гол. І. 19.
Кудкудакати, -дачу, -чеш, гл. Кудахкать. Хто хоче — сокоче, а хто хоче — кудкудаче. Ном. № 4959.
Ме́ндлик, -ка, м. Ум. отъ мендель.
Поперепрасовувати, -вую, -єш, гл. Перегладить вновь (во множествѣ).
Роспашистий, -а, -е. Вѣтвистый. Черном.
Скрипічник, -ка, м. = скрипаль. ЕЗ. У. 68. Гн. II. 177. Цимбалоньки ріжуть, скрипічники грають. Федьк. І. 44.
Уконтентуватися, -туюся, -єшся, гл. Удовлетвориться.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КИСЛИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.