Відважувати, -жую, -єш, сов. в. відважити, -жу, -жиш, гл. 1) Отвѣшивать, отвѣсить. Відваж соли. — бебеха. Дать тумака, отвѣсить ударь. За віщо се він мені бебеха відважив межи плечі? 2) — жизнь, життя. Рисковать, рискнуть жизнью. Оддала б тепер Леся душу, аби оборонить од смерти козака, що так щиро одважив за неї свою жизнь.
Коцарювати, -рюю, -єш, гл. Дѣлать ковры.
Лопуши́на, -ни, ж. Листъ лопуха́. Вирвала лопушину та й потягла спідницю просто по грядках, прохолоджуючи пику лопушиною, неначе справді пані. Ум. лопуши́нка.
Молоди́к, -ка, м. 1) Молодой неженатый человѣкъ. Веселий, ручий молодик. Чи не лучче було молодиком жити? 2) Молодой мѣсяцъ, первая четверть луны, новолуніе. на молодику. Въ новолуніе. Треба на молодику вийти на двір і говорить до місяця тричи.
Окрутасом нар. = викрутасом.
Повсякчасно нар. Во всякое время, всегда.
Понасуватися, -ва́ємося, -єтеся, гл. Насунуться, надвинуться (во множествѣ).
Прорость, -ти, ж. = проріст. Прорости нічого нема, бо дощів нема. У лісі вже прорость проростає.
Рідкий, -а, -е. 1) Рѣдкій, не густой. Не жаль мені, що мак рідкий.
2) Жидкій. Давайте круту варити, бо рідкої ні з чого.
3) О землѣ: рідка земля — легкая, малосвязная земля.
4) Рѣдкій, не частый. Ум. ріденький, рідесенький.
Розщедритися, -рюся, -ришся, гл. Разщедриться. Розщедривсь, як бува у нас, хотів посліднім поділитись.
