Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

киця 2

Киця 2, -ця́ти, с. Маленькій горшечекъ. Желех. Ум. кициня, киця́тко.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 241.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КИЦЯ 2"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КИЦЯ 2"
Досхти́ Cм. досихати.
Зава́жуватий, -а, -е. Неповоротливый. Мнж. 180.
Латити, -чу, -тиш, гл. Прибивать къ стропиламъ лати. Камен. у. Латитсє хата. Вх. Зн. 31.
Непокій, -кою, м. Безпокойство, смущеніе, тревога. Красне личко серцю непокій. Ном. № 8917.
Ошанутися, -нуся, -не́шся, гл. Обмануться. Чи добре що купив? — Ба, де там — ошанувся. Н. Вол. у.
Пестунка, -ки, ж. Нянька. Угор. Ум. пестуночка. АД. І. 65, 66.
Роспирскатися Cм. роспирскуватися.
Свіжіти, -жію, -єш, гл. Свѣжѣть.
Усипляти, -ляю, -єш, гл. Засыпать, заспать. Полягали й усі спати, а менший став вартувати. Менший братік не всипляє. Н. п. Мати сина колихала, і день, і ніч не всипляла. О. 1862. V. 89. Cм. ii. усипати.
Шестинеділька, -ки, ж. Родившая женщина. Угор.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КИЦЯ 2.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.