Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кипіти

Кипіти, -плю́, -пиш, гл. 1) Кипѣть. В печі палає полум'я... кипить вечеря. Левиц. І. 5. У тих казанках киплять грішники. Стор. як у казані кипіти. Сильно i волноваться, шумѣть; сильно ссориться. На ярмарку — як у казані кипить, — такого народу. Харьк. Під'їхав Іванець із своїми запорожцями, і пійшло усе як у казані кипіти. К. ЧР. 312. У їх у хаті що-дня як у казані кипить: невістки не помиряться, а за їми й чоловіки — така сварка. 2) Волноваться. Як кипів ти в молодому вікові і як тугував на старости. Кв. Голова горить і серденько кипить, і тіло болить. Вовч. III. 15. Кипи, кипи, моє серденько, на ножі. Н. п.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 238.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КИПІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КИПІТИ"
Закама́рок, -рку, м. Закоулокъ. Раз, як ховався він по закамарках, нахопився на його якийсь чоловік. Стор. І. 54.
Картниця, -ці, ж. Картежница.
Кирпич, -чу, м. Плиты навозу для топки въ печахъ. Харьк. г. Екат. г.
Мокра́вник, -ка, м. Раст. Stellaria. Вх. Пч. І. 13.
Нао́пуль нар. На половину. Чуб. VII. 551.
Повід'їдати, -да́ю, -єш, гл. Отъѣсть, отгрызть (у многихъ). Кіт повід'їдав рибі хвости.
Попарубкувати, -ку́ю, -єш, гл. Побыть парнемъ. Попарубкував трохи, то його й женимо. Морд. Пл. 13.
Потверезу нар. Въ трезвомъ видѣ. На другий день ми пішли до його уже потверезу і балакали; уже тоді в голові нічого не було. Верхнеднѣпр. у.
Сокирочка, -ки, ж. Ум. отъ сокира.
Хихітня, -ні, ж. Смѣхъ, хихиканіе. Cм. хихіт. хихітню справляє. Смѣется. Конст. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КИПІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.