Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кисіль

Кисіль, -лю́, м. Кисель. Добрі зуби, що й кисіль їдять. Ном. № 2048. Правда Сидорова! киселем млинці помазані, на паркані сушаться. Ном. № 6883.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 239.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КИСІЛЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КИСІЛЬ"
Дверча́тка, -ток, с. Ум. отъ дверчата.
Напе́рти, -ся. Cм. напірати, -ся.
Неліпашка, -ки, ж. Нелѣпившая. Свашка-неліпашка шишок не ліпила. Грин. III. 486.
Поболіти, -лію, -єш, гл. Перенести болѣзнь. Дай, Боже, в добрім здоров'ї поболіти. Ном. № 13918. (Кажуть тому, хто удає з себе хворого).
Подосвідчуватися, -чуємося, -єтеся, гл. Убѣдиться (о многихъ).
Поніячитися, -чуся, -чишся, гл. Придти въ упадокъ, ухудшиться. Поніячилися шевці. Вх. Зн. 52.
Таємно нар. Тайно.
Торчина, -ни, ж. Одна палка изъ торчі. Черк. у.
Удовки, -вок, ж. Раст. веселые глазки, Flos trinitatis.
Шкаворіжний, -а, -е. Отвратительный, гадкій. Вх. Лем. 484.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КИСІЛЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.