Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кисіль

Кисіль, -лю́, м. Кисель. Добрі зуби, що й кисіль їдять. Ном. № 2048. Правда Сидорова! киселем млинці помазані, на паркані сушаться. Ном. № 6883.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 239.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КИСІЛЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КИСІЛЬ"
Виводини, -дин, ж. мн. = вивід 3. Вх. Лем. 397.
Висталити, -лю, -лиш, гл. Насталить. Висталив ніж і став її різать. Рудч. Ск. І. 44.
Горідчик, -ка, м. Ум. отъ город.
Добі́ддя, -дя, с. Дообѣденное время.
Здохля́тина, -ни, ж. = здохлина.
Обляги, -гів, м. мн. Время, когда ложатся спать. Як бачилась, так і бачуся з Павлусем в старечі обляги. Г. Барв. 233.
Притруд, -ду, м. = підбій 3. Вх. Пч. І. 5. Cм. набій.
Сплітати, -та́ю, -єш, сов. в. сплести, -ту, -теш, гл. 1) Сплетать, сплесть, связывать, связать, свивать, свить. Дивується собі і дума: який би ретязь ще сплести? Шевч. Тобі рукавички хто сплете. Г. Барв. 174. Сплести панчішку. Сплести вінок. 2) Выдумать, сочинить. Дивись, ні за се, ні за те й сплетуть не знать що. О. 1862. VI. 87.
Спориш, -шу, м. Раст. Poligonum aviculare L. Анн. 263. Ой не стелися, зелений споришу, а по крутій горі. О. 1861. IV. 103.
Шолуді, -дів, м. Парши, струпья на головѣ. Аби голова, а шолуді будуть. Ном. № 5428.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КИСІЛЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.