кисіль

Кисіль, -лю́, м. Кисель. Добрі зуби, що й кисіль їдять. Ном. № 2048. Правда Сидорова! киселем млинці помазані, на паркані сушаться. Ном. № 6883.

Джерело: Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 239.

Випадкові слова

Кропля, -лі, ж. = крапля. Буду пити, буду пити й кропли не пущу. Чуб. V. 252.

повністю...

Роспари I, -рів, м. мн. Оттепель. Александров. у.

повністю...

Зава́жуватий, -а, -е. Неповоротливый. Мнж. 180.

повністю...